Ця зима може стати однією з найважчих за всю історію незалежної України. Росія змінила тактику енергетичної війни, і тепер під загрозою опинилися не лише електромережі, а й газова інфраструктура та теплоелектроцентралі (ТЕЦ). Головна мета ворога очевидна — залишити українців без газу та тепла, занурити країну в темряву і холод.
Для цього армія РФ атакує об’єкти видобутку, зберігання та транспортування газу, а також підземні сховища. Найбільш уразливими залишаються прифронтові області, куди ракети долітають за лічені хвилини. Проте небезпека існує і для великих міст, зокрема столиці, де основне теплопостачання залежить від кількох великих ТЕЦ.
Чи готова Україна до нової хвилі атак, які регіони у найбільшій зоні ризику та як громадянам убезпечити себе від можливих перебоїв — розповідаємо нижче.
Чи можуть українці залишитися без опалення
Відкидати такий сценарій під час війни було б безвідповідально. Найскладніша ситуація очікується в прикордонних і прифронтових регіонах, де ризики для енергетичних об’єктів максимальні. Це, насамперед, Чернігівська та Сумська області, що перебувають під постійними обстрілами. Також під загрозою залишаються Харківщина, Запоріжжя, Дніпропетровщина, Миколаївщина, Одещина та Херсонщина.
«Попри створені запаси газу та підготовку систем теплопостачання, головні ризики — це безпека. У регіонах, де ракета долітає за кілька хвилин, неможливо повністю захистити ТЕЦ», — зазначає один із народних депутатів.
Особливо напружена ситуація залишається на Донеччині, де, за словами чиновників, через постійні обстріли в окремих громадах узагалі не вдасться запустити опалювальний сезон.
Загрози для великих міст і столиці
Ризики існують і для мегаполісів, де більшість тепла виробляють великі теплоелектроцентралі. У Києві левову частку тепла забезпечують ТЕЦ-5, ТЕЦ-6 та Дарницька ТЕЦ. У разі потрапляння ракети можливі аварії на цих об’єктах, що створить проблеми з теплом у низці районів.
«Україна формує багаторівневу систему захисту — від мобільних вогневих груп до засобів ППО та радіоелектронної боротьби. Зруйнувати все повністю противнику буде дуже складно», — пояснює представник уряду.
Якщо частину обладнання буде пошкоджено, решту можна запустити або швидко відновити. З тепловими об’єктами ситуація складна, але їх ремонт займає менше часу, ніж відновлення електростанцій.
У великих містах також діють локальні котельні, що обслуговують лікарні, школи та підприємства. Вони не замінять великі ТЕЦ, але можуть частково компенсувати втрати. «Можливі перебої в окремих районах, але сценарію, коли місто повністю замерзне, не буде», — прогнозують у столичних енергетичних компаніях.
Водночас, у випадку серйозного ураження ключових джерел тепла, окремі райони можуть залишатися без опалення кілька днів або тижнів. Це залежатиме від погоди та масштабів руйнувань. Тож українцям радять заздалегідь продумати запасний варіант — де можна перечекати подібну ситуацію.
За словами урядовців, опалювальний сезон уже розпочато в більшості областей. У комунальних служб є чіткі плани реагування, але головним фактором залишається інтенсивність ворожих атак. Держава нарощує фізичний захист об’єктів і збільшує кількість мобільних вогневих груп, проте абсолютної безпеки в умовах війни не існує.
Як підготуватися до можливої відсутності тепла
Обстріли створюють реальні ризики для систем теплопостачання, що може призвести до зниження температури в оселях або навіть повної втрати тепла. Тому варто заздалегідь підготуватися до екстремальних умов.
Власникам квартир із централізованим опаленням радять домовитися з близькими чи друзями, які мають автономне опалення, про можливість тимчасового проживання. Особливо це стосується мешканців великих міст.
У кожному будинку має бути людина, яка відповідатиме за злив води із системи у разі аварії, щоб уникнути розриву труб під час морозів. Також важливо утеплити житло, придбати електрообігрівачі, теплі ковдри та спальники. У пікові години слід користуватися приладами з низьким енергоспоживанням.
Не менш важливо мати резерв електрики та засобів зв’язку. Рекомендується тримати зарядженими павербанки, ліхтарики, запастися свічками й батарейками. Через можливі перепади напруги побутову техніку краще вимикати з розеток.
Слід також підготувати запас води — питної та технічної, на кілька днів. Корисно мати кнопковий телефон, що тримає заряд до тижня, готівку на випадок непрацюючих банкоматів і аптечку з базовими ліками.
Крім того, кожен має знати адресу найближчого пункту незламності, де можна зігрітися, зарядити телефони та скористатися інтернетом.
«Найгірше, що можуть зробити українці, — це чекати, що хтось усе вирішить за них. Ця зима вимагає особистої відповідальності», — підкреслює директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
