Чи стоїть за хвилями антиукраїнських настроїв у Польщі російська гібридна операція і як можливі політичні зміни у Варшаві вплинуть на співпрацю з Києвом? На ці та інші запитання в розмові з «ЄвроПравдою» відповів Яцек Севера, колишній керівник Бюро національної безпеки Польщі, який з жовтня 2022 року до початку поточного року координував, зокрема, військову допомогу Україні.
Експерт поділився оцінками першої фази повномасштабної війни, рішеннями союзників і сценаріями можливої ескалації з боку РФ проти країн ЄС. Нижче — ключові тези інтерв’ю в прямій мові.
Очікування вторгнення та перші кроки союзників
Севера нагадує, що розгортання у Польщі підрозділів 82-ї повітряно-десантної дивізії США стало сигналом серйозності загрози. На підставі американських розвідданих польські аналітики прогнозували як сам факт нападу, так і його архітектуру: масовані повітряні удари паралельно з наземним вторгненням з кількох напрямків, включно з територією Білорусі. Візит президента Анджея Дуди до Києва буквально за години до перших вибухів, за словами Севери, був присвячений саме очікуваному розвитку подій та ролі Польщі.
Чому Захід недооцінив Україну
За словами ексочільника БНБ, на Заході були живі уявлення 2014 року, коли значна частина агресії відбувалася «без пострілів». Не оцінили трансформацію ЗСУ, посилену національною ідентичністю та волею до свободи після Революції Гідності. «Героїзм ваших воїнів і якість командування стали для багатьох несподіванкою. У Польщі це розуміли краще, але навіть нас масштаби опору вразили», — каже Севера, окремо відзначаючи стратегію генерала Валерія Залужного та сміливі дії керівника ГУР Кирила Буданова.
«Вікно можливостей» 2022 року
Севера переконаний: за умови негайної і масштабної передачі далекобійних засобів ураження та бронетехніки Україна у 2022 році могла не лише втримати південь, а й деокупувати Донеччину та Луганщину. «Це вікно зачинилося через повільність частини європейських союзників. Добре, що позиції багатьох із них змінилися, але ціною стали більші втрати для України та всієї Європи», — наголошує він. США, додає Севера, діяли обережно, аби уникнути ризику ядерної ескалації, і цей мотив теж вплинув на темпи допомоги.
Ракета у Пшеводуві: як це вплинуло на Київ і Варшаву
Коментуючи трагедію в Пшеводуві, де загинули двоє польських громадян, Севера підкреслює: політична відповідальність лежить на Росії як агресорові. Він закликає остаточно зняти напругу навколо інциденту й відобразити встановлені дані в офіційній позиції, щоб «поставити крапку», не дозволяючи інциденту впливати на стратегічну співпрацю України та Польщі.
Гібридні атаки РФ та розгойдування настроїв
За оцінкою Севери, з перших місяців війни РФ активно працювала в польському інфопросторі, підживлюючи конфлікти й антиукраїнські наративи, зокрема під час блокад на кордоні. Польські служби, каже він, блокували частину інспірованих і профінансованих Росією акцій — від диверсій до пропагандистських заходів, однак нейтралізувати вдавалося не все. Попри це, суспільство продемонструвало високу стійкість до кремлівських маніпуляцій.
Після виборів у Польщі: чи зміниться курс щодо України
На думку Севери, партнерство Києва і Варшави — історична та стратегічна необхідність для обох держав, незалежно від політичних циклів чи кампаній. Він вважає, що спільні інтереси варто зосередити на практичних проєктах: кооперації в оборонній промисловості, технологіях подвійного призначення, локалізації виробництва українських рішень у ЄС, зокрема в Польщі. Це, підкреслює він, робитиме інтеграцію України в європейську та євроатлантичну спільноту відчутною вже зараз.
Готовність Польщі до великої війни
Польща, за словами Севери, нарощувала оборонні спроможності з початку вторгнення, спрямовуючи майже 5% ВВП на оборону. «Україна створила унікальні технології протидії безпілотникам, інколи ефективніші за західні аналоги. Ця інтелектуальна додана вартість — один із ключових внесків України в потенціал НАТО», — підкреслює він.
Польська присутність в Україні та «коаліція рішучих»
Севера нагадує, що в перші місяці війни в Україні працював польський поліцейський контингент — близько сотні фахівців займалися, зокрема, розмінуванням звільнених територій під Києвом. Тому, за його словами, можливі майбутні формати участі польських військових у «коаліції рішучих» не є політичним табу, але потребують збалансування з головним завданням — прикриттям «Брестських воріт» як ключового напрямку потенційної загрози з боку РФ.
Чи реальний напад Росії на НАТО
«Ще 4 грудня 2023 року я попереджав: країнам східного флангу варто мислити перспективою найближчих трьох років щодо конфлікту з РФ. Якщо щось і змінило цей прогноз, то це героїзм української армії, яка сковує Росію», — каже Севера. Разом з тим він визнає слушною оцінку про ризики після 2027 року. Пряме наземне вторгнення через «Брестські ворота» нині малоймовірне через брак у РФ потрібних бронетанкових сил, однак імовірні гібридні провокації — на Сувальському перешийку, атаки дронами, мінометні обстріли з території Білорусі, а також ризик повітряних ударів по стратегічних цілях у державах НАТО.
Висновок Севери прямий: уникнути ескалації можна лише шляхом створення достатніх оборонних можливостей у всього східного флангу НАТО та ЄС. Адже сучасна війна виходить далеко за межі лінії фронту, а технологічні ризики часто знецінюють «спокійні» прогнози західних політиків.
