4 листопада у Брюсселі представили щорічний звіт Єврокомісії щодо реалізації політики розширення – так званий Пакет розширення. Для всіх, хто уважно стежить за процесом вступу країн до Європейського Союзу, це одна з головних подій року. Адже саме в цьому документі фіксується офіційна оцінка ЄС щодо успіхів реформ у країнах-кандидатах.
Україна отримала найвищі оцінки за три роки, а Єврокомісія відзначила нашу державу серед лідерів євроінтеграційних перетворень. В уряді та експертному середовищі цей звіт уже називають найуспішнішим для України з моменту отримання статусу кандидата.
Та перед тим як перейти до змісту, варто розібратися, як саме формується такий документ і чому саме цього року він виявився для України настільки позитивним.
Процес збору даних про реформування стартує ще навесні: у квітні Єврокомісія надсилає запити урядам країн-кандидатів, а потім отримує уточнення та оновлення впродовж кількох місяців. У більшості сфер звіт базується на ситуації станом на червень, але щодо України враховувалися додаткові вересневі оновлення – насамперед у сфері верховенства права та антикорупційної системи після змін у законодавстві про НАБУ та САП у липні 2025 року.
Крім того, Єврокомісія традиційно залучає незалежні джерела: у квітні–травні тривали консультації з аналітичними центрами та представниками громадянського суспільства. Завдяки цьому звіт відображає не лише офіційну позицію уряду, а й оцінку незалежних експертів, що підвищує його авторитетність у колах ЄС.
Для України важливо не просто демонструвати прогрес, а й підтримувати постійний діалог із Єврокомісією. Адже кожен розділ переговорного процесу оцінює як виконання рекомендацій, так і загальну готовність до завершення переговорів щодо членства.
Зміст звіту традиційно складається з двох блоків: загальної оцінки готовності країни до вступу в ЄС за всіма розділами та аналізу прогресу порівняно з попереднім роком.
Торік звіт Єврокомісії був стриманим – приріст оцінок України тоді зафіксували лише в одному розділі. Цього ж року ситуація кардинально змінилася. Європейська комісія відзначила помітний прогрес у п’ятнадцяти розділах, а ще у семи – підвищення рівня готовності. І що важливо – жодного падіння в оцінках не зафіксовано.
Найбільше занепокоєння викликав розділ 23 «Судова система та фундаментальні права» – частина ключового Кластеру 1 «Основи». Зміни до законодавства 22 липня 2025 року, які тимчасово обмежили повноваження НАБУ та САП, могли спричинити різке зниження оцінок і навіть зупинку переговорів. Проте оперативне виправлення ситуації та підготовка Дорожньої карти реформ зняли напругу у Брюсселі, і ЄК не знизила оцінку України у сфері верховенства права.
Водночас Єврокомісія звернула увагу на необхідність завершити дисциплінарні процедури щодо суддів, запустити системи e-case та e-judiciary, добрати суддів Конституційного й Верховного судів за участю міжнародних експертів, а також реформувати адвокатуру та юридичну освіту. Серед рекомендацій також – скасування норм, які дозволяють прямі призначення прокурорів без конкурсів.
Паралельно Україна проходила офіційний скринінг – важливий технічний етап переговорів про членство. Урядові делегації працювали в Брюсселі щотижня, презентуючи звіти про адаптацію національного законодавства до acquis ЄС у 36 розділах. Підготовка до скринінгу включала попередні тренінги в Києві за участі експертів проєкту Ukraine2EU та фахівців з країн, які вже проходили цей етап.
У підсумку Єврокомісія високо оцінила результати роботи України, надавши позитивні рекомендації щодо відкриття трьох переговорних кластерів – «Основи», «Внутрішній ринок» і «Зовнішні відносини». Якщо вдасться зняти угорське вето, Україна фактично зможе розпочати переговори більш ніж за половиною розділів переговорної рамки.
Втім, навіть за успішного скринінгу, темпи реформ у 2025 році могли бути вищими. Низка законопроєктів у межах програми Ukraine Facility, пов’язаної з макрофінансовою допомогою ЄС, ухвалювалася із запізненням. Це, зокрема, документи про децентралізацію, електронне виконавче провадження, декларації доброчесності суддів і закони, що стосуються енергетичних ринків, публічних закупівель та конкуренції у сфері «зеленої» енергетики.
Частина законопроєктів досі перебуває у Верховній Раді, що стримує темпи імплементації європейських норм і знижує динаміку євроінтеграційного руху. Для подальшого прогресу Україні необхідно значно прискорити ухвалення євроінтеграційних рішень – у майбутньому переговорному етапі доведеться приймати десятки актів щомісяця.
Позитивним результатом цього року стало розуміння структури майбутньої роботи. Україна тепер чітко знає, які акти права ЄС потрібно адаптувати першочергово. До кінця 2025 року уряд планує представити Національну програму адаптації законодавства до acquis ЄС (NPAA) – документ, який стане головним планом для завершення переговорів. Програма включатиме сотні заходів, необхідних для кожного переговорного розділу.
Щоб процес став ефективнішим, потрібно реформувати парламентські процедури. Уже зареєстровано законопроєкт №13653, який передбачає спрощення розгляду євроінтеграційних ініціатив у Раді. Хоча експерти мають до нього зауваження – наприклад, щодо тривалості офіційного перекладу актів ЄС – головне, що політична воля на спрощення процедури є. Це відкриває можливість для швидкої реалізації NPAA у 2026 році.
Попереду ще чимало викликів. Єврокомісія чітко сигналізує: ключові критерії – верховенство права та боротьба з корупцією – залишатимуться у фокусі протягом усього процесу переговорів. Україна має багато союзників серед європейських інституцій, і зараз важливо зберегти їхню довіру, не допускаючи кроків назад. Події липня 2025 року показали, наскільки швидко можна підірвати позитивне сприйняття у Брюсселі, але й те, що рішучі дії здатні повернути довіру партнерів.
Звіт-2025 став для України не лише позитивною оцінкою реформ, а й сигналом – успіх у євроінтеграції потребує системності, швидкості та стабільності. І саме це визначатиме темп нашого руху до повноправного членства в Європейському Союзі.
