Для офіційного Будапешта четверте червня завжди відгукується історичним болем. Цього дня країна згадує столітній Тріанонський договір і втрату земель. Проте 2026 року уряд на чолі з Петером Мадяром спробував змінити цей похмурий наратив.
Угорщина нарешті зняла своє тривале вето щодо інтеграції нашої держави до Євросоюзу. Це рішення розблокувало запуск першого переговорного кластера в Брюсселі після півторарічної паузи. Нова угорська влада оголосила про досягнення з Києвом повної згоди щодо прав закарпатської громади.
Українське МЗС теж демонструє стриманий оптимізм щодо майбутнього.
“Тепер ми відкриваємо нову сторінку у відносинах – таку, що ґрунтується на взаємній повазі, довірі та нашому спільному європейському майбутньому”, – зазначив очільник відомства Андрій Сибіга.
Попри гучні заяви посадовців, попереду залишається багато прихованих викликів.
Чи є поточні домовленості остаточними? Чи не заблокує Будапешт процес знову?
Критерії для старту європейських переговорів
Вже у понеділок 15 червня сторони офіційно зустрінуться у Люксембурзі. Там відбудеться міжурядова конференція за участю представників усіх країн Євросоюзу та України. Цей крок дасть старт реальним перемовам про членство.
Процес мав розпочатися значно раніше, ще навесні 2025 року.
Тоді європейський поступ Києва заблокував Віктор Орбан, використовуючи українське питання як виборчу карту. Хоча Україна успішно шукала дипломатичні обхідні шляхи, без офіційного кластера рух уперед залишався неможливим. Зараз ситуація змінилася.
Урочиста подія за участю європейських міністрів та Тараса Качки відбудеться за десять днів.
Позитивні зрушення стали можливими лише після зміни керівництва в Угорщині. Втім, нинішній крок Петера Мадяра є лише схваленням підготовки. Будапешт залишив за собою право відкликати свій голос.
Ключова вимога сусідньої держави досі не виконана повністю.
Її суть угорський лідер чітко окреслив під час свого останнього виступу:
“Україна має привести свій план дій у відповідність до результатів угорсько-українських переговорів… Якщо це відбудеться, угорський уряд погодиться на те, щоб ЄС відкрив перший кластер переговорів про вступ України до ЄС”.
Київ пообіцяв внести всі необхідні фінальні коригування до 12 червня. Угорська сторона має оперативно перевірити документ.
Урядовці запевняють, що країна встигне виконати обіцяне вчасно.
Проте зміна паперів стане лише початком тривалого процесу примирення.
Сам документ є не кінцевою метою, а лише механізмом реалізації реформ. Нові зобов’язання України стануть частиною офіційних європейських критеріїв оцінювання. Схожий перелік вимог без урахування позиції Будапешта вже оприлюднювався раніше.
Тепер угорські правки зафіксують остаточно, і рух до ЄС залежатиме від їхнього дотримання.
Історія формування та суть урядового документа
Згаданий урядовий план дій щодо захисту прав національних спільнот України затвердили у травні 2025 року. Тоді попередня угорська влада відмовилася від діалогу. Проте Київ ухвалив документ після внутрішніх консультацій.
Важливо, що цей документ від початку розроблявся як частина інтеграційного процесу. Новий кабінет міністрів Угорщини схвалив таку логіку.
Джерела підтверджують, що публічний текст зазнає лише точкових коректив та перенесення термінів. Через тривале блокування старі часові рамки втратили актуальність. Освітні реформи маємо завершити до кінця 2026 року, решту – до кінця 2027-го.
Реалізація цих кроків вимагатиме серйозної законодавчої роботи від народних депутатів.
Зокрема, доведеться змінювати закони про державну мову та освіту.
Переговорники наголошують, що жодне розширення прав не торкнеться мови країни-агресора. Російська мова буде чітко виключена із цих процесів. Водночас у текстах законів не згадуватимуть конкретно угорську громаду.
Усі нові норми писатимуться загалом для захисту нацменшин – польської, румунської чи болгарської.
Хоча очевидно, що саме жорстка позиція Будапешта стала головним каталізатором цих законодавчих змін.
Три блоки компромісних рішень
Усі чутливі питання сторони розділили на три ключові сфери: освіту, мовні права на місцях та політичну діяльність. В основі цих дискусій лежали відомі “11 пунктів Сійярто”. Новий уряд Угорщини виявив гнучкість у пошуку компромісів.
Поки офіційний текст готується, деталі домовленостей стають відомими із заяв політиків.
У сфері шкільної освіти Київ гарантував виконання кількох важливих умов.
– Запровадження статусу “школи національної меншини”
Для сотні діючих закладів Закарпаття це означатиме зміну офіційної вивіски. Про відкриття нових шкіл мова не йде.
Для закарпатських угорців цей статус має вагоме символічне значення. Історично саме школи є головними осередками збереження їхньої культури.
– Особливі правила щодо угорської символіки у школах угорської меншини
Петер Мадяр заявив: “Учні національних шкіл зможуть вільно використовувати угорські символи. На своїх урочистостях вони зможуть співати угорський гімн, вивішувати національний прапор та розміщувати написи угорською мовою у школах”.
Найбільше дискусій в експертних колах досі викликає питання виконання іноземного гімну.
– Особливі права мови меншини у навчанні у таких школах
Законодавство чітко зафіксує право дітей спілкуватися рідною мовою під час перерв та поза уроками.
Це має зняти страхи місцевих жителів перед можливими штрафами. Окрім того, документообіг та випускні іспити також дозволять вести угорською мовою. Розширення переліку україномовних предметів відбуватиметься лише за згоди двох третин батьків.
Це убезпечить заклади від примусового переведення навчання на державну мову.
– Гарантія збереження угорських шкіл
Держава продовжить фінансувати нацшколи навіть за умови суттєвого зменшення кількості учнів.
Варто додати, що ці спецправила стосуватимуться виключно середньої освіти. Садочки та виші реформувати не будуть.
Географія дії особливого статусу
Мовні привілеї поза освітою діятимуть лише в місцях історичного проживання громад. Закон визначає цей термін у сто років.
У трактуванні територіальних меж сторонам нарешті вдалося досягти компромісу.
Будапешт раніше вимагав закріпити статус назавжди, незалежно від поточної кількості населення. Київ наполіг на своєму: спецрежим діятиме лише там, де частка меншини перевищує 10%. За даними старого перепису, під цей критерій підпадає вся Закарпатська область.
Хоча реальна кількість угорців там зараз значно менша через виїзд людей.
Цей статус гарантує вільне використання рідної мови у медицині, спорті та науці.
Місцеві мешканці отримають право офіційно відзначати свої національні та релігійні свята.
Також закон дозволить дублювати дорожні покажчики та офіційні вивіски мовою меншини.
Проте на обласному рівні тотального дублювання не буде, щоб не витрачати бюджетні кошти. Виняток зроблять лише для будівлі обласної ради. Водночас закарпатську владу зобов’яжуть перекладати свої нормативні акти.
Цей пункт може викликати серйозні дискусії під час голосування у парламенті.
Послаблення торкнуться і культурної сфери. Спортивні змагання чи концерти всередині громад дозволять проводити без обов’язкового українського дубляжу.
Російську мову з цих ліберальних норм повністю виключено.
Суспільно-політичний блок: пошук рішень
Найбільш суперечливою залишалася вимога Будапешта щодо гарантованого представництва угорців у Верховній Раді України. Виконати її у чинній виборчій системі неможливо.
Тому цей пункт тимчасово відклали для подальших консультацій з міжнародними інституціями.
Частину інших політичних побажань Мадяра українська сторона все ж погодилася задовольнити.
“Мовою політичної діяльності в цих населених пунктах також може бути угорська. Можна буде проводити політичну кампанію угорською мовою. Бюлетені для голосування будуть доступні угорською мовою, а оголошення та інформаційні матеріали також можна буде публікувати угорською мовою”, – заявив угорський прем’єр.
Попереду також непрості перемовини щодо офіційного статусу угорського гімну та прапора.
Київ погоджується лише на термін “символіка меншини”, уникаючи згадок про державні символи сусідньої країни.
Натомість Будапешт повністю відмовився від токсичної вимоги щодо створення “культурної автономії”.
Україна зобов’язалася просто дбайливо охороняти етнічну самобутність закарпатських громад.
Вигода України від досягнутого компромісу
Цей дипломатичний крок можна вважати безумовним успіхом української сторони. Риторика Петера Мадяра суттєво пом’якшилася.
Раніше він вимагав негайного ухвалення законів перед відкриттям кластерів. Тепер Будапешту виявилося достатньо лише урядової обіцянки.
Угорщина офіційно зобов’язалася не блокувати рух України за всіма наступними європейськими напрямками.
Проте розслаблятися зарано: закони потрібно ухвалити якнайшвидше.
Уряд Мадяра зараз сам гостро зацікавлений у швидкому замиренні з нашою державою.
Будапешт намагається розблокувати мільярди євро з фондів ЄС, які заморозили через проблеми з демократією. Брюссель чітко натякає Угорщині на необхідність повернення до конструктивної загальноєвропейської політики.
Швидке врегулювання мовного питання зафіксує наші європейські позиції та убезпечить від нових вимог у майбутньому.
Чи вийде у влади оперативно провести ці чутливі законопроєкти через сесійну залу? Побачимо незабаром.
Цей унікальний шанс для перезавантаження відносин із західним сусідом варто використати максимально ефективно.
