У центрі міжнародної уваги опинилася справа російського археолога Александра Бутягіна, якого польський суд погодився передати Україні. Йдеться про підозру у завданні значних збитків культурній спадщині на окупованих територіях.
Наприкінці 2025 року в одному з готелів Варшави його затримали за запитом української сторони.
18 березня 2026 року суд у Польщі визнав правомірною екстрадицію науковця, якому в Україні загрожує до п’яти років ув’язнення.
Кар’єра та діяльність археолога
Александр Бутягін – 54-річний археолог і антикознавець, який працює в Ермітажі та викладає у Санкт-Петербурзькому університеті.
З кінця 1990-х він очолює Мірмекійську експедицію, що досліджує античне місто поблизу Керчі, засноване ще у VI столітті до нашої ери.
До 2014 року його діяльність у Криму здійснювалася на законних підставах за дозволами України.
Після окупації півострова археолог продовжив роботи вже без погодження з українською владою.
У 2018 році його внесли до бази “Миротворець”.
Сам Бутягін пояснював свою позицію тим, що наука не повинна залежати від політичних змін.
Водночас ще у 2014 році він публікував тексти, які експерти розцінюють як демонстрацію лояльності до російської держави.
Публічних заяв щодо анексії Криму він майже не робив.
Лише у день початку повномасштабної війни висловив співчуття українцям і розкритикував дії керівництва РФ.
Суть підозр і обставини арешту
У листопаді 2024 року українська прокуратура оголосила археолога в міжнародний розшук.
Підставою стали звинувачення у порушенні міжнародних норм щодо захисту культурної спадщини.
Йому інкримінують незаконні розкопки та пошкодження археологічних об’єктів.
У 2025 році Бутягіна включили до переліку осіб у проєкті “Викрадена спадщина”.
Йдеться про системні факти вивезення артефактів із Криму.
Зокрема, матеріали могли походити з Пантікапею та інших пам’яток.
СБУ оцінює завдані збитки майже у 200 мільйонів гривень.
Попри розшук, восени 2025 року археолог вирушив у європейський тур.
Він виступав у різних містах Європи з лекціями та науковими доповідями.
Це не була його перша подорож такого типу.
Затримання відбулося у день запланованої лекції у Варшаві.
Після арешту він відмовився давати свідчення.
Процедура екстрадиції
Україна подала офіційний запит на екстрадицію 23 грудня 2025 року.
За міжнародними правилами така процедура можлива, якщо злочин передбачає ув’язнення в обох країнах.
У цьому випадку відповідальність пов’язана із пошкодженням культурної спадщини.
Судове засідання у січні 2026 року було відкладене через спробу відводу судді.
Захист заявляв про його упередженість у політичних справах.
Суд не задовольнив це клопотання.
У березні арешт археолога продовжили до червня.
Захист уже заявив про намір оскаржити рішення щодо екстрадиції.
Остаточне слово має сказати міністр юстиції Польщі.
Спроби перевести підозрюваного під домашній арешт не дали результату.
Позиція самого Бутягіна
Археолог заперечує звинувачення та стверджує, що діяв задля збереження пам’яток.
За його словами, розкопки допомагали захистити об’єкти від руйнування.
Він наполягає, що знайдені артефакти залишилися в Криму.
Українські фахівці натомість зазначають, що ці предмети не зафіксовані у національних фондах.
У 2022 році експедиція під його керівництвом виявила скарб із 30 золотих монет античного періоду.
Міжнародна реакція та наслідки
Після арешту про ситуацію повідомили російське консульство.
Представники російської влади назвали дії Польщі неправомірними.
З польського боку наголошують на дотриманні міжнародного права.
Реакція російських чиновників була різкою і публічною.
На підтримку Бутягіна виступили окремі представники музейного середовища.
Водночас керівництво Ермітажу дистанціювалося від активної участі у його захисті.
Ця справа підняла питання відповідальності науковців за діяльність на окупованих територіях.
Серед європейських учених думки розділилися.
Частина наукової спільноти підтримала археолога.
Інші вважають такі розкопки незаконними та шкідливими для культурної спадщини.
Експерти наголошують, що подібні практики призводять до знищення історичних шарів і вивезення артефактів.
Якщо екстрадицію завершать, це може стати важливим прецедентом для подібних справ у світі.
