Українська влада вирішила підвищити вимоги до мобільних операторів, щоб гарантувати стабільний зв’язок навіть під час тривалих відключень світла. Йдеться про масове використання генераторів і глибше резервування мереж — крок, який викликає занепокоєння у самих компаній.
За останні роки українці звикли: щойно зникає електрика — зникає і мобільний зв’язок. У 2022 році це здавалося неминучим, адже жодна країна не була готова до тотальних блекаутів. Але на третій рік війни ця проблема стала критичною, і влітку 2024 року президент Володимир Зеленський поставив уряду завдання знайти рішення.
Після тривалих обговорень мобільні оператори почали масштабну модернізацію мереж. І вже восени, під час нових ударів по енергетичній інфраструктурі, результат став помітним — зв’язок утримувався до 10 годин без електрики. Проте нова хвиля російських атак, особливо на прикордонні області, показала, що цього недостатньо.
Тепер уряд вирішив діяти ще рішучіше. На рівні Ставки ухвалено непублічне рішення — зобов’язати операторів збільшити кількість базових станцій, підключених до генераторів, і підготувати мережі до триваліших відключень.
Джерела в уряді пояснюють: ризики для енергосистеми зросли, тож і вимоги до зв’язку мають бути безпрецедентними. За їхніми словами, оператори мають ресурс для реалізації плану, хоч це і потребує мільярдних інвестицій.
Раніше Національний центр оперативно-технічного управління (НЦУ) вже встановлював норму: 25% базових станцій кожної області мають бути обладнані генераторами або змінними батареями на 72 години автономної роботи. Тепер цю частку вирішили збільшити, а вимоги зробити гнучкими — різними для кожного регіону залежно від ризиків.
Якщо раніше ставка робилася на акумулятори з 10-годинним запасом, то тепер готуються до сценаріїв, коли електрики може не бути набагато довше. Для цього операторам доведеться закупити близько 15 тисяч генераторів. Точна сума витрат ще рахується, але вже зрозуміло — йдеться про мільярди гривень.
За словами представників ринку, головна складність не у купівлі техніки, а в організації процесу. Потрібно створити систему, щоб тисячі генераторів працювали синхронно, своєчасно заправлялися та обслуговувалися.
У «Київстарі» підтвердили, що отримали розпорядження НЦУ, але не розкривають його зміст через службовий характер документа. Компанія запевнила, що підтримує постійний контакт із державними структурами для збереження зв’язку навіть у найскладніших умовах.
У lifecell повідомили, що 94% їхніх базових станцій уже здатні працювати автономно до 10 годин, а 23% мають генератори. Це дозволяє забезпечувати до 70% мережі зв’язком під час довгих відключень. Водночас у компанії визнають: масштабність завдання вимагає злагодженої роботи з урядом і місцевою владою.
Останні тижні голови обласних військових адміністрацій активно звітують про спільні наради з операторами. В областях створюють мобільні бригади, які мають обслуговувати станції, підвозити паливо й запускати генератори. Наприклад, на Київщині вже сформовано 125 таких бригад, і в кількох громадах стартували пілотні проєкти для відпрацювання взаємодії між операторами та адміністраціями.
Паралельно Міністерство цифрової трансформації запустило нову ініціативу: українцям пропонують оплачувано підключати власні генератори до базових станцій мобільного зв’язку. За даними міністерства, власник генератора потужністю від 7,2 кВт може отримувати від 110 до 140 грн за годину роботи.
Експерти вказують, що головний виклик — не лише технічний, а й логістичний. Генератори споживають близько 4 літрів пального на годину, тож лише для 72 годин автономної роботи потрібно понад 4,5 млн літрів палива. Це означає колосальні зусилля з транспортування та зберігання пального по всій країні.
Як зазначають представники телеком-ринку, без системної співпраці з обласними адміністраціями та підрядниками реалізувати такі обсяги робіт буде неможливо. Фактично операторам доведеться створювати “армію” технічних бригад, готових у будь-який момент виїжджати на десятки об’єктів одночасно.
Схожа історія вже траплялася минулого року, коли надмірно амбітні вимоги влади згодом пом’якшили. Проте цього разу ситуація виглядає серйознішою: прогнози вказують на регулярні відключення світла взимку, а отже, зв’язок знову стане критично важливим ресурсом.
Поки що оператори рахують бюджети і не виключають, що додаткові витрати можуть вплинути на абонплату. За підрахунками, лише пальне для роботи базових станцій протягом трьох діб може коштувати близько 400 млн грн.
Втім, навіть масове встановлення генераторів не зробить мобільний зв’язок таким стабільним, як у мирний час. Генератори потребують технічного обслуговування, заміни мастила й перерв у роботі. Вони лише підвищать стійкість системи, але не забезпечать безперебійного інтернету.
Багато що залежатиме і від користувачів. Якщо під час блекаутів вони перевантажуватимуть мережу відео та потоковими сервісами, то навіть резервні станції можуть «лягти». Найкраща стратегія — використовувати мобільний зв’язок для дзвінків і повідомлень, а для стабільного інтернету мати резервні рішення на базі xPON чи автономних маршрутизаторів.
Таким чином, нова ініціатива держави — це спроба створити більш стійку систему зв’язку в умовах війни. Але для цього потрібні не лише генератори, а й скоординована робота всіх учасників процесу — від операторів до простих українців.
