Позбутися зайвих кілограмів набагато складніше, ніж їх накопичити. Цей біологічний факт у поєднанні зі стрімким завоюванням ринку ультраобробленими продуктами та специфікою нашої фізіології спровокував глобальну кризу ваги, стверджують вчені.
Штучні хімікати, барвники та підсолоджувачі роблять готову до вживання продукцію дешевою, зручною і неймовірно смачною. Це категорія ультраобробленої їжі.
Організм людини просто не встигає вчасно розпізнати ситість. Ми поглинаємо такі товари занадто швидко і регулярно переїдаємо.
Про це детально повідомляє видання Medical Xpress. Нові висновки науковців оприлюднили в Мехіко (Мексика) на Міжнародному конгресі з ожиріння (ICO2026).
Дві системи підтримують світову пандемію надмірної ваги. Професор Оклендського університету (Нова Зеландія) Бойд Свінберн назвав це явище теорією синергічних систем. Промисловість штучної їжі працює в тісному зв’язку з нашою внутрішньою системою енергетичного балансу.
Обидва фактори діють відповідно до своєї природи. Разом вони заганяють людство у пастку зайвих кілограмів.
Професор застосував математичне моделювання, щоб ретельно підтвердити свою гіпотезу. Науковець спирався на масив даних про коливання маси тіла та змоделював п’ять можливих варіантів поведінки організму:
- збереження незмінної маси тіла;
- неконтрольоване спалювання калорій;
- обмеження в їжі задля схуднення;
- надмірне споживання їжі;
- існування в умовах постійного ризику ожиріння.
Усі ці сценарії допомогли досліднику вибудувати інтегровану модель, де харчова індустрія та енергетичний обмін діють як одне ціле.
Сучасний маркетинг, розробка новинок, економіка та логістика забезпечують безперервне зростання індустрії ультраоброблених товарів. Натуральні та мінімально оброблені продукти під цим натиском просто зникають із раціону, констатує автор роботи.
Контроль за апетитом забезпечує так звана “тонічна підсистема”. Вона стежить, щоб калорій вистачало для базової життєдіяльності та збереження об’єму м’язів.
Цей захисний еволюційний механізм ламається. Регулярний раціон із сурогатних продуктів веде до хронічного переїдання.
Висока калорійність і швидке жування приховують від мозку реальний обсяг з’їденого. Наш природний регулятор балансу виявляється беззахисним перед штучною привабливістю. Людина починає непомітно споживати зайве, що гарантує повільний, але невідворотний приріст маси.
За суттєвих зрушень вмикається “динамічна підсистема”, яка намагається вберегти тіло від стресу. Вона має два важелі управління:
- “метаболічний регулятор” – прискорює чи уповільнює внутрішній обмін речовин;
- “регулятор апетиту” – посилює чи пригнічує бажання їсти.
Втрата ваги викликає в організму миттєву паніку. Тоді він суттєво уповільнює метаболізм і провокує дикий голод, тоді як на появу нових жирових відкладень тіло реагує кволо. Схуднення сприймається біологією як смертельна загроза, а огрядність – ні.
Виникає ефект храповика через таку асиметрію захисних реакцій. Повернути колишню стрункість стає надважко, а поправно хвороба прогресує.
“Пандемії ожиріння не існувало б за інших умов”, – запевняє Бойд Свінберн. Це було б можливим, якби люди легко відмовлялися від шкідливого раціону, їжа не обманювала фізіологію, а спалення жиру відбувалося без надзусиль.
Сучасна медицина вже знайшла спосіб прямого втручання в енергетичний баланс завдяки інноваційним лікам класу GLP-1. Вони блокують відчуття голоду.
Професор прогнозує позитивні зміни у майбутньому. Коли ці препарати та їхні нові модифікації стануть масово доступними, поширення патологічного ожиріння у світі почне стрімко падати.
