Поступове зникнення дрібних монет зі щоденного вжитку стало не лише українською, а й європейською реальністю. Вісім країн єврозони вирішили відмовитися від використання монет номіналом у 1 та 2 центи для готівкових розрахунків — і до цього переліку щойно приєдналася Литва.
У кожному з цих випадків рішення супроводжувалося змінами на рівні законодавства: тепер готівкові платежі мають округлюватися до найближчих 5 або 10 центів. Наприклад, якщо сума покупки становить 2,03 євро, покупець сплатить 2,05. А при рахунку у 2,12 — відповідно, 2,10 євро. Реформа стосується лише готівки — безготівкові платежі залишаються точними до останнього цента.
Чому країни ЄС відмовляються від дрібних монет
Офіційною причиною скасування карбування дріб’язку стала неефективність їхнього використання. Більшість монет у 1–2 центи губляться або осідають у домашніх скарбничках, ніколи не повертаючись в обіг. Як наслідок — держава змушена карбувати все нові й нові партії.
У Литві, за даними Центробанку, щороку на це йдуть сотні тисяч євро. До того ж, пояснюють у Банку Литви, дрібні монети шкодять довкіллю: їхня утилізація або зникнення — додаткове навантаження на екосистему.
Громадська думка: підтримка зростає, але не всюди
За результатами опитування “Євробарометра”, 61% громадян країн єврозони підтримують відмову від 1–2-центових монет. Найбільша підтримка — у Словаччині (85%), Литві (69%) та Італії, де реформа відбулася ще у 2018 році.
Втім, у країнах Південної Європи ситуація протилежна. У Греції, Кіпрі та Іспанії більшість опитаних хоче зберегти дрібні монети. Особливо різко негатив настроїв зріс за останній рік — на 9–13% у кожній з цих країн.
Країни, які вже перейшли до округлення
- Нідерланди
- Бельгія
- Фінляндія
- Ірландія
- Італія
- Словаччина
- Естонія
- Литва (з травня 2025)
У всіх цих державах дрібні монети продовжують залишатися платіжним засобом. Їх мають приймати до оплати, хоча вже не видають як решту і не використовують для округлення.
Технічні труднощі та довгострокові переваги
Реформа вимагає модернізації касових і бухгалтерських систем. Але, як зазначають представники роздрібного бізнесу, у довгостроковій перспективі це призводить до економії часу на розрахунках, зменшення навантаження на касирів та зниження витрат на обробку дріб’язку.
Чому монети формально не вилучаються з обігу?
Усі країни єврозони зобов’язані дотримуватися спільних правил. Щоб офіційно вилучити певний номінал з обігу, необхідне одностайне рішення всіх членів валютного союзу. Саме тому навіть у країнах, де округлення стало нормою, 1 і 2 центи залишаються чинними.
Австрія, наприклад, наразі утримується від таких рішень і спостерігає за досвідом інших. Як зазначають у тамтешньому монетному дворі, “кожен цент має значення”, особливо у низці галузей економіки.
Однак загальна тенденція в Європі вказує на поступову відмову від надмірного дріб’язку. І, ймовірно, за кілька років округлення до п’яти центів стане стандартом у всій єврозоні.
