Понад два десятиліття після вступу Польщі до Європейського Союзу фермери залишаються однією з найскептичніших груп щодо європейської інтеграції. Парадокс у тому, що саме аграрний сектор виявився одним із найбільших бенефіціарів членства країни в ЄС.
Коли Польща приєднувалася до Європейського Союзу, суспільство покладало на цей крок великі надії. Йшлося не лише про політичне “повернення до Заходу” та символічне возз’єднання з Європою, а й про прагматичні очікування – швидше економічне зростання, зниження безробіття, підвищення зарплат і модернізацію країни.
Серед додаткових переваг розглядалися й практичні зміни:
- скасування прикордонного контролю;
- спрощення трудової міграції;
- залучення іноземних інвестицій до економіки.
Проте саме аграрії на початку інтеграції були однією з найбільш обережних груп. Вони висловлювали сумніви щодо того, як членство в ЄС вплине на польське село та сільське господарство.
Аграрії як найстійкіші євроскептики
Загалом підтримка членства Польщі в Євросоюзі залишається високою. За два десятиліття країна пережила помітне економічне зростання. У 2004–2024 роках польський ВВП зріс у чотири рази.
Якщо на початку членства ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності становив лише 47% середнього показника ЄС, то сьогодні він досяг 79%. За цим показником Польща вже випереджає Грецію та поступово наздоганяє Португалію.
Змінилися і соціально-економічні показники. Мінімальна зарплата зросла з 824 злотих до 4666 злотих брутто. Безробіття за цей час скоротилося з 19% до приблизно 5%.
Розвиток інфраструктури також став помітним. За словами багатьох поляків, достатньо подивитися фільми двадцятирічної давнини, щоб побачити, наскільки змінилися міста та дороги.
Підтримка ЄС серед населення все ще висока. Рекордний показник було зафіксовано у 2022 році – 92%. Нині цей рівень становить близько 77%, що дорівнює результату референдуму 2003 року.
Однак фермери стабільно демонструють значно стриманіше ставлення до інтеграції. Протягом усього періоду членства підтримка ЄС серед аграріїв приблизно на 20% нижча, ніж у середньому по країні. Вона рідко опускається нижче половини, але й майже ніколи не перевищує 70%.
Це виглядає парадоксально, адже саме аграрний сектор отримує значну частину фінансової підтримки Євросоюзу. Спільна аграрна політика традиційно є однією з найбільших статей бюджету ЄС, а у 1980-х роках навіть перевищувала половину всіх витрат Союзу.
Чи справдилися страхи перед вступом до ЄС
Перед приєднанням Польщі до Євросоюзу критики інтеграції активно попереджали про можливі негативні наслідки для сільського господарства.
Серед основних побоювань називали:
- поглинання польської економіки західним капіталом;
- масову купівлю земель іноземними інвесторами;
- руйнування традиційної моделі польського села;
- залежність країни від імпорту продовольства.
Однак багато з цих страхів не справдилися. Зокрема, побоювання щодо скуповування землі іноземцями виявилися перебільшеними. Близько 98% орної землі досі перебуває у польській власності, а понад 91% належить індивідуальним фермерам.
Водночас аграрний сектор, як і вся економіка, зазнав структурних змін. Кількість людей, зайнятих у сільському господарстві, поступово скорочується – це тенденція, характерна для більшості розвинених країн.
Якщо на момент вступу Польщі до ЄС у аграрному секторі працювало близько 18% населення, то сьогодні цей показник знизився приблизно до 8%. Проте навіть зараз він удвічі перевищує середній рівень у Євросоюзі.
Механізація виробництва також змінила структуру зайнятості. Один оператор сучасного комбайна може виконувати роботу, яку раніше виконували десятки людей. Через це частина сільського населення переїжджає до міст.
Про трансформацію аграрного сектору свідчать і дані переписів. У 2002 році в Польщі було майже 3 мільйони фермерських господарств, які обробляли 19,3 мільйона гектарів землі. У 2020 році господарств залишилося близько 1,3 мільйона, а площа угідь скоротилася лише до 18,4 мільйона гектарів.
Це означає, що відбулася консолідація – господарства стали більшими. Середня площа ферми зросла з 8,33 до 12,4 гектара.
Ще на початку 2000-х третина господарств мала площу менше одного гектара, а ще третина – від 2 до 5 гектарів. За таких умов вести прибуткове господарство було майже неможливо.
Попри всі зміни Польща залишається важливим гравцем на продовольчому ринку. У 2004 році країна експортувала аграрної продукції на 5,2 мільярда євро, імпортуючи товарів на 4,4 мільярда.
Сьогодні масштаби значно більші. Експорт зріс удесятеро і досяг приблизно 53 мільярдів євро – це близько 10% усього польського експорту. Імпорт зріс у вісім разів і становить близько 35 мільярдів євро.
Таким чином Польща залишається чистим експортером продовольства і виробляє близько 150% власних потреб, маючи значний потенціал для продажу продукції за кордон.
Попри економічні вигоди, скепсис польських фермерів щодо Євросоюзу не зникає. І саме ця група й надалі залишається однією з найбільш критичних до європейської інтеграції.
