Ранні дози антибіотиків можуть мати неочікувані довгострокові наслідки для здоров’я дівчаток — зокрема, впливати на швидкість їхнього статевого дозрівання. Такий висновок зробили дослідники з Південної Кореї, представивши результати масштабного аналізу на першому спільному конгресі Європейського товариства дитячої ендокринології та Європейського товариства ендокринології.
Вчені проаналізували історії понад 322 тисяч дітей, які вживали антибіотики у віці до одного року, і простежили, як це вплинуло на розвиток дівчаток до 9-річного віку.
Критичний період — перші тижні життя
Згідно з результатами дослідження, дівчатка, яким антибіотики призначали у перші 14 днів після народження, мали на 40% вищий ризик передчасного статевого дозрівання. У тих, хто вживав антибіотики до 3-місячного віку, ризик був на 33% вищим у порівнянні з тими, хто не отримував таких препаратів у цей період.
Дослідники також виявили прямий зв’язок між кількістю різних класів антибіотиків і ймовірністю передчасного розвитку. Зокрема:
- дівчатка, які вживали антибіотики з п’яти або більше класів, мали на 22% більший ризик;
- ризик знижувався у випадках вживання антибіотиків лише з одного чи двох класів;
- чим раніше і частіше призначалися препарати — тим серйознішими були наслідки.
Хлопчики залишилися поза ризиком
Цікаво, що аналогічного ефекту у хлопчиків не виявили. Незалежно від віку початку антибіотикотерапії, жодних істотних змін у швидкості статевого дозрівання у них не зафіксували. Це дозволяє припустити, що гормональні механізми дії антибіотиків мають різний вплив залежно від статі.
Мікробіом, гормони та наслідки
Одна з головних гіпотез полягає в тому, що антибіотики, змінюючи мікрофлору кишечника в ранньому віці, опосередковано впливають на гормональний фон дитини. Ці зміни, можливо, запускають ланцюгові реакції, що прискорюють появу вторинних статевих ознак.
Докторка Юнсу Чо, провідна авторка дослідження з Хан’янського університету, наголосила на важливості виваженого підходу до призначення антибіотиків немовлятам. Вона підкреслила:
“Ми бачимо, що навіть короткочасне медикаментозне втручання в перші місяці життя може мати довготривалі наслідки для ендокринної системи дитини.”
Подальші кроки науковців
Команда дослідників планує продовжити вивчення того, як саме антибіотики впливають на ріст, метаболізм та гормональний розвиток. Зокрема, науковці хочуть встановити, чи існує зв’язок між раннім прийомом антибіотиків та підвищеним ризиком інших ендокринних або метаболічних розладів у подальшому житті.
Це дослідження стає ще одним аргументом на користь перегляду практики широкого використання антибіотиків у ранньому дитинстві — особливо без нагальної медичної потреби. З урахуванням глобальної проблеми антибіотикорезистентності, така обережність може бути подвійно виправданою.
