Україна ризикує суттєво уповільнити свій рух до Європейського Союзу через постійні внутрішні кадрові ротації. Поки увага суспільства була прикута до гучних змін у міністерських кріслах минулого тижня, сам переговорний процес опинився під загрозою. Постійна зміна структури виконавчої влади негативно впливає на здатність держави вчасно виконувати свої зобов’язання перед партнерами. Експерти фіксують дві системні проблеми: слабку інституційну спроможність та низьку готовність влади до складних правових реформ. Останнім часом аналітики активно обговорювали повний провал так званого плану Качки-Кос.
Реформи просуваються вкрай повільно.
За даними профільних громадських організацій, пріоритетний план Качки-Кос наразі виконано лише орієнтовно на 15%. Якщо зважити, що цей документ охоплює тільки 16 пунктів, то загальний прогрес є катастрофічним. Це становить менш як 3% від усього обсягу роботи, необхідного для закриття базових судових та антикорупційних питань. Наразі офіційний Київ демонструє темп, який повністю суперечить гучним заявам про швидке приєднання до блоку. Для розуміння контексту: Чорногорія виконувала аналогічні стартові вимоги довгі 11 років, тоді як Албанія впоралася за два. Тепер владі варто чесно визнати реальну швидкість власних змін.
Попереду ще фінальні вимоги.
Важливо розуміць, що згаданий план не є приватною ініціативою колишнього урядовця. Його пункти чітко випливають із офіційних умов інтеграції, які країна отримала після відкриття переговорного кластера “Основи”. Держава зобов’язана виконувати бенчмарки 23 та 24 глав щодо судочинства, юстиції та фундаментальних свобод. Загалом ці два напрями містять 85 конкретних проміжних зобов’язань. Отже, план Качки-Кос покриває заледве 19% від загального масиву завдань у цих секторах. Це навіть не чверть необхідної роботи на початковому етапі.
Зволікання посилює євроскептицизм.
Прагнення України завершити переговори якнайшвидше є цілком раціональним. Тривалі процедури роблять весь процес максимально непередбачуваним для Києва. У європейських столицях посилюються ризики приходу до влади радикальних правопопулістів. Водночас усередині самої України за тривалого очікування буде важко зберігати високу мотивацію суспільства до болісних трансформацій. Проте стрімкий поступ неможливий без оперативного виконання умов.
Руйнування інституційної пам’яті через поділ міністерств
Урядовий хаос псує управління.
Постійні кадрові перезавантаження суттєво б’ють по дипломатичній позиції Києва. Минулорічні перестановки призвели до звільнення 31% керівників профільних переговорних груп. Точні наслідки останньої хвилі звільнень оцінити важко через незавершені призначення. Фахівці прогнозують, що свої позиції зможе зберегти щонайбільше половина ключових переговірників. Найгірше те, що пертурбації зачепили саме ті відомства, які ведуть основні треки переговорів.
Владу чекає масштабна реорганізація.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства хочуть розділити на два окремі відомства. Подібна доля чекає і на Міністерство розвитку громад та територій, яке розіб’ють на два нових органи. Такі трансформації тягнуть за собою тотальний перегляд штату та перерозподіл обов’язків. Під час минулого розформування екологічного міністерства держава вже втратила величезну кількість досвідчених кадрів. Для Брюсселя це означає повну втрату інституційної пам’яті та серйозне гальмування процесів.
Новий куратор інтеграції та необхідні кадрові запобіжники
Наступність лідерства частково збережено.
Єдиним позитивом нинішніх змін є призначення Всеволода Ченцова на посаду віцепрем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції. Оскільки він був глибоко залучений до процесів раніше, координація не зупиниться повністю. Проте його нова роль вимагає значного розширення фокуса на внутрішні реформи. Посадовець має забезпечити реалізацію всіх 85 бенчмарків у сферах верховенства права та правосуддя. Внутрішній аудиторії слід нарешті усвідомити: ці вимоги є безальтернативною умовою членства.
Потрібні дієві захисні механізми.
Повністю уникнути політичних криз в Україні неможливо, тому переговорній системі потрібні чіткі запобіжники. Експерти пропонують призначити головним переговірником професійного держслужбовця найвищого рангу, а не зацікавленого політика. Другим кроком має стати суттєве посилення ролі секретарів робочих груп з Урядового офісу координації. Саме ці фахівці спроможні забезпечувати безперервність процесів та вести документацію під час змін керівництва. Зараз спроможність цього Офісу є критично низькою через тотальну плинність кадрів.
Один секретар веде десять груп.
Навантаження на працівників не дозволяє їм якісно виконувати свої безпосередні обов’язки. Зміцнення цієї координаційної структури має стати головним завданням для Ченцова. За оцінками, штат Урядового офісу повинен налічувати щонайменше 100 кваліфікованих експертів. Якщо Київ дійсно хоче в ЄС, влада мусить дбати про реальну здатність апарату працювати. Інакше кожне відкладання реформ чи хаотична реорганізація даватимуть Брюсселю легітимні аргументи зупиняти наш вступ.
