Родина Генрієтти Лакс – жінки, чиї клітини стали основою однієї з найважливіших клітинних ліній у сучасній медицині, – досягла мирової угоди з фармацевтичною компанією Novartis. Йдеться про використання біологічного матеріалу, який у 1951 році був вилучений у пацієнтки без її відома.
Саме ці клітини, відомі під назвою HeLa, допомогли зробити прориви у дослідженнях раку, створенні вакцин та розвитку сучасної біомедицини. Однак сім’я жінки десятиліттями не отримувала ні визнання, ні компенсації.
Історія “безсмертних клітин”
Генрієтта Лакс була афроамериканською фермеркою і матір’ю п’ятьох дітей. Вона народилася у 1920 році в Роаноку, штат Вірджинія, а згодом переїхала до Балтімора, де разом із родиною працювала на тютюнових полях.
У 1951 році 31-річна жінка звернулася до лікарів через сильний біль у животі та незрозумілі кровотечі. У лікарні Джона Гопкінса медики виявили у неї велику пухлину шийки матки.
Під час лікування лікарі взяли зразок пухлини і передали його в лабораторію для досліджень. Пацієнтку про це не повідомили і її дозволу не отримали.
Через кілька місяців після встановлення діагнозу Генрієтта Лакс померла. Її поховали в безіменній могилі. Пізніше з’ясувалося, що лікарі спочатку неправильно визначили тип пухлини.
Однак клітини з її пухлини виявилися незвичайними. Вони не гинули в лабораторних умовах, як більшість інших клітинних культур, а продовжували активно ділитися.
Дослідник Джордж Отто Гей першим звернув увагу на цю особливість.
Клітини Лакс стали першою людською клітинною лінією, яка могла нескінченно розмножуватися в лабораторії. Саме через цю здатність їх назвали “безсмертними”.
Лінію отримали під назвою HeLa – за першими літерами імені та прізвища пацієнтки.
Як клітини HeLa змінили науку
Завдяки тому, що клітини HeLa легко відтворювалися і швидко ділилися, науковці по всьому світу змогли проводити однакові експерименти з ідентичним матеріалом.
Це відкрило нові можливості для біомедичних досліджень.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, саме ці клітини сприяли розвитку цілої низки медичних проривів:
- створенню вакцини проти поліомієліту
- дослідженням, що допомогли у створенні вакцин проти COVID-19
- розвитку лікування ВІЛ
- вивченню онкологічних захворювань
- дослідженням безпліддя
Клітини HeLa також використовували для тестування впливу радіації та токсичних речовин, а також для дослідження геному людини.
З 1953 по 2018 рік вони згадувалися більш ніж у 110 тисячах наукових публікацій. Крім того, їх використовували у дослідженнях, що стали основою для робіт трьох лауреатів Нобелівської премії.
“Клітини Генрієтти мали колосальний вплив на дослідження раку крові, оскільки допомогли вдосконалити хіміотерапію – лікування, яке продовжує рятувати мільйони людей”, – зазначають у Blood Cancer UK.
Завдяки швидкому поділу клітин HeLa вчені могли спостерігати, як різні препарати впливають на ріст пухлинних клітин у реальному часі.
Окрім цього, дослідження допомогли розкрити роль вірусу папіломи людини у виникненні раку шийки матки. У підсумку це призвело до створення вакцини проти того самого типу раку, від якого померла Генрієтта.
“Сьогодні ці клітини використовують для дослідження впливу токсинів, ліків, гормонів і вірусів на ракові клітини без проведення експериментів на людях”, – пояснюють у лікарні Джона Гопкінса.
Медичний центр також наголошує, що сам не продавав клітини HeLa і не отримував прибутку від їх використання – матеріал поширювали для наукових досліджень.
Сім’я жінки, що змінила медицину, жила у бідності
Попри величезний внесок клітин Генрієтти Лакс у науку, її родина десятиліттями не отримувала компенсації.
У 2024 році сім’я подала позов проти фармацевтичної компанії Novartis, звинувативши її у використанні клітин HeLa для отримання прибутку.
Нині сторони досягли мирової угоди.
У спільній заяві зазначено, що родина та компанія задоволені тим, що змогли врегулювати суперечку поза судом.
“Для родини та її онуків це, безумовно, справедливість, адже раніше говорили, що вони ніколи не отримають жодної вигоди чи компенсації від безсмертних клітин HeLa, попри те, що фармацевтичні компанії заробляли мільярди доларів”, – сказав адвокат родини Бен Крамп.
Ще раніше сім’я уклала подібну угоду з іншою біотехнологічною компанією – Thermo Fisher Scientific.
Водночас кілька судових процесів проти інших фармацевтичних компаній досі тривають.
За словами журналістки Ребекки Склут, яка написала книгу про Генрієтту Лакс, її родина тривалий час жила у бідності.
Діти жінки довго навіть не знали, яку роль клітини їхньої матері відіграли у медицині. Один із синів певний час був бездомним і жив на вулицях Балтімора.
“Клітини HeLa стали першим людським біологічним матеріалом, який почали купувати та продавати, що дало поштовх багатомільярдній індустрії. Коли сини дізналися, що ампули з клітинами їхньої матері продають, а родина не отримує нічого, вони були обурені”, – розповідала біографістка.
Родина також наголошувала, що у справі може бути расистський аспект – адже афроамериканську сім’ю не поінформували про використання біологічного матеріалу і не компенсували його застосування.
Спадщина Генрієтти Лакс
Історія Генрієтти Лакс стала важливим прикладом для обговорення етики медичних досліджень.
Вона привернула увагу до проблеми інформованої згоди пацієнтів і прав людей, чий біологічний матеріал використовують у науці.
У 2021 році в США ухвалили закон імені Генрієтти Лакс, який має зменшити нерівність у доступі до клінічних випробувань лікування раку.
Через понад сім десятиліть після її смерті історія жінки, чиї клітини врятували мільйони життів, продовжує змінювати медицину – і водночас нагадує про необхідність поваги до прав пацієнтів.
