Після того як у мозку людини вперше виявили частинки мікропластику, міжнародна група дослідників проаналізувала, як саме ці фрагменти можуть завдавати шкоди нервовій системі. Новий науковий огляд описує п’ять основних механізмів, пов’язаних із розвитком хвороби Альцгеймера, Паркінсона та інших нейродегенеративних патологій.
Як мікропластик взаємодіє з мозком
Мікропластик організм сприймає як чужорідну частку. Це запускає імунну реакцію, що здатна переходити у хронічне запалення. Науковці наголошують, що йдеться не про одиничні випадки: останні дослідження вже показали присутність мікропластику в мозкових тканинах людей.
“Мікропластик фактично послаблює гематоенцефалічний бар’єр, роблячи його проникним. Коли це відбувається, активуються імунні клітини та запальні молекули, що потім завдає ще більшої шкоди клітинам бар’єру”, – пояснив доцент Камал Дуа з Технологічного університету Сіднея.
За його словами, коли мозок контактує з токсинами чи забруднювачами, виникає окислювальний стрес. Мікропластик підсилює цей процес двома шляхами:
- збільшує кількість вільних радикалів, що ушкоджують білки, жири та клітини;
- послаблює природні антиоксидантні механізми, які мають нейтралізувати ці радикали.
Енергетичний дефіцит для нейронів
Ще один наслідок – порушення роботи мітохондрій. Ці структури постачають клітинам АТФ, основне джерело енергії. Коли вироблення падає, нейрони слабшають, що з часом може призвести до їх загибелі.
“Мікропластик також заважає мітохондріям виробляти енергію… цей дефіцит послаблює активність нейронів і в кінцевому підсумку може пошкодити клітини мозку”, – зазначив Камал Дуа.
У роботі також описано, як пластик впливає на накопичення патологічних білків: бета-амілоїду та фосфо-тау, характерних для хвороби Альцгеймера, а також α-синуклеїну, пов’язаного з хворобою Паркінсона. Разом із пошкодженням дофамінергічних нейронів це створює умови для прогресування нейродегенеративних процесів.
Попри переконливі дані про шкоду мікропластику, науковці підкреслюють: щоб довести прямий причинно-наслідковий зв’язок, потрібні додаткові дослідження.
Як зменшити вплив мікропластику
Експерти пропонують низку простих змін у побуті, які можуть зменшити потрапляння мікропластику в організм:
- уникати пластикових контейнерів;
- не користуватися пластиковими обробними дошками;
- відмовитися від сушарки під час прання;
- обирати натуральні тканини;
- споживати менше оброблених і упакованих продуктів.
“Нам потрібно змінити свої звички і використовувати менше пластику”, – наголосив старший науковий співробітник Кешав Радж Паудель.
Дослідники впевнені: зменшення контакту з пластиком сьогодні може стати важливим кроком для захисту мозку в майбутньому.
