Після більш ніж року переговорів країни-члени Всесвітньої організації охорони здоров’я домовилися про фінальний текст проєкту міжнародної угоди, яка має посилити глобальну відповідь на потенційні пандемії. Документ представлять на розгляд під час 78-ї сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я в травні.
Проєкт “Угоди ВООЗ про пандемію” став результатом 13 офіційних раундів перемовин, а також численних неформальних консультацій між урядами. Його ключова мета — підвищення рівня готовності держав до масштабних надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я, подібних до COVID-19.
“Досягнута згода — це угода поколінь. Вона демонструє, що навіть у часи глобальних розбіжностей країни здатні об’єднуватися для спільної безпеки”, — заявив генеральний директор ВООЗ Тедрос Адханом Гебреєсус.
Основні положення запропонованої угоди
Текст містить низку структурних і стратегічних ініціатив, серед яких:
- створення системи обміну патогенами та розподілу вигод;
- запровадження підходу “Єдине здоров’я”, що поєднує медицину, ветеринарію, екологію та агросектор для ефективної протидії глобальним загрозам;
- інвестування в наукові дослідження, розробки та передачу технологій;
- налагодження локального виробництва медичних товарів — вакцин, засобів індивідуального захисту тощо;
- мобілізація кадрів для кризових ситуацій;
- формування координуючого фінансового інструменту для швидкого реагування;
- зміцнення та адаптація національних систем охорони здоров’я;
- створення глобальної логістичної мережі постачання медичних товарів.
Жодного зовнішнього тиску на уряди
У документі наголошується, що ВООЗ не отримає повноважень змінювати національну політику країн-членів. Організація не зможе примушувати до локдаунів, обов’язкової вакцинації чи інших дій — ці рішення залишаються в компетенції кожної держави.
За даними агентства Reuters, за 75 років існування ВООЗ лише вдруге в історії країни-члени зуміли погодити багатосторонню угоду в сфері охорони здоров’я. Першим таким документом була конвенція з боротьби проти тютюну, підписана у 2003 році.
Глобальна доступність медичних ресурсів
Окрема увага у тексті приділена справедливому доступу до результатів наукових розробок. Стаття 9 угоди закликає уряди ухвалити національні політики, які гарантуватимуть рівні умови для отримання медикаментів і вакцин, зокрема країнами з низькими доходами.
Експерти вважають це революційним кроком: вперше у міжнародній практиці здоров’я та наукові досягнення повинні розглядатися як глобальне благо.
“Ця угода — це новий інструмент, який розширить можливості країн щодо запобігання пандеміям, а також надасть більш ефективні механізми швидкої реакції”, — наголосив Рікардо Матуте з Глобального центру охорони здоров’я в Женеві.
Розгляд документа відбудеться наприкінці травня. У разі схвалення угода стане базовим елементом нового глобального порядку денного у сфері охорони здоров’я, який ґрунтується на солідарності, прозорості та готовності до викликів майбутнього.
