Організація виборів в Україні після закінчення війни обіцяє стати безпрецедентним викликом. Особливо складною виглядає ситуація із забезпеченням права голосу для мільйонів українців, які опинилися за кордоном. Географічна розпорошеність, недостатня кількість виборчих дільниць та проблеми з обліком виборців створюють ризик того, що багато громадян можуть бути позбавлені можливості взяти участь у волевиявленні.
Відсутність виборчої інфраструктури у країнах перебування, а також багатотисячні українські громади в окремих регіонах вимагають принципово нового підходу до організації голосування. Відкриття додаткових дільниць виглядає єдиним реалістичним шляхом, однак це потребує серйозної підготовки та нових законодавчих рішень.
Скільки українців за кордоном можуть проголосувати
За даними МЗС на травень 2025 року, за межами України перебуває близько 8,9 млн наших громадян. Понад половина з них залишила країну вимушено через війну, а в Європі нині мешкає понад 5 млн українських переселенців. Водночас лише близько 394 тисяч наших співвітчизників перебувають на консульському обліку, з яких 353 тисячі досягли повноліття.
Не всі українці за кордоном мають право голосу: серед тих, хто отримав тимчасовий захист у ЄС, понад третина — діти. Однак навіть за консервативними підрахунками, кількість потенційних виборців сягає 3–3,5 млн лише в країнах ЄС, а якщо враховувати інші країни світу — понад 6 млн.
Чи вистачить дільниць?
Станом на сьогодні за межами України передбачено відкриття лише 104 виборчих дільниць. Цей показник критично малий у порівнянні з реальною кількістю виборців, які потребують доступу до голосування.
Приклади інших країн
Для порівняння: у Польщі під час виборів президента у 2025 році відкрили 508 закордонних дільниць, у Румунії — 966, а в Молдові — 234 дільниці для понад 328 тисяч виборців. Україна ж опинилася у ситуації, коли для мільйонів виборців відкрито лише трохи більше сотні дільниць, що явно недостатньо навіть для логістики.
Проблеми на прикладі Ірландії
В Ірландії, де мешкає понад 100 тисяч українців, відкрито лише одну виборчу дільницю у Дубліні. Близько 75 тисяч повнолітніх виборців фактично не мають можливості проголосувати через віддаленість — подекуди дорога до столиці займає понад три години власним транспортом. Це типова ситуація і для інших країн, де значна частина українців проживає у регіонах, віддалених від дипломатичних установ.
Явка: теорія і практика
Хоча соціологічні опитування свідчать про високий рівень зацікавленості українців за кордоном у виборах (понад 80%), реальна явка традиційно залишається низькою. Для порівняння: у 2019 році в Україні на виборах президента проголосували 63,5% виборців, а за кордоном — лише 13,3%. На парламентських виборах цей показник ще нижчий — не більше 10% від зареєстрованих виборців.
Основні причини низької явки:
- Відсутність дільниці у доступній локації;
- Черги та фізична неможливість дістатися до дільниці;
- Включення до списків лише тих, хто перебуває на консульському обліку.
Фактично, навіть за наявності права голосу, для багатьох українців за кордоном організаційні труднощі залишають голосування недосяжним.
Які можливі рішення
Аби дати змогу більшій кількості громадян реалізувати своє виборче право, експерти пропонують низку рішень:
- Розширення мережі виборчих дільниць, особливо у країнах із великою кількістю українських громад;
- Активна реєстрація виборців: можливість зареєструватися для участі у виборах навіть без консульського обліку;
- Запровадження кількаденного голосування, що дозволило б розвантажити дільниці;
- Пілотування альтернативних способів голосування — зокрема, поштового або електронного (хоч і зі значними ризиками безпеки);
- Чітке планування логістики та підготовка виборчих комісій.
Проте навіть кількаденне голосування чи електронні експерименти не вирішать усіх проблем. Для багатьох виборців бар’єром залишиться саме фізична відстань до дільниці та організаційні складнощі.
З огляду на масштаби еміграції, відкриття сотень або навіть тисяч додаткових дільниць — питання політичної волі й здатності держави оперативно реагувати на нові реалії. Саме від того, як швидко буде ухвалено необхідні законодавчі зміни та розгорнуто нову інфраструктуру, залежить, чи зможуть українці за кордоном справді вплинути на майбутнє своєї держави.
