Після відносно м’яких зим із рідкісними заметами та постійними відлигами українці знову зіткнулися з лютими морозами. Температури на початку лютого подекуди сягнули -30°C, і така погодна «гірка» змушує задуматись: повертаються старі кліматичні реалії чи це лише короткочасна аномалія?
За грудень країна не встигла відчути зиму по-справжньому — місяць минув переважно тепло, із середньою температурою на 1-4°C вище норми. Однак після Нового року ситуація змінилася. Наприкінці першої декади січня почалось вторгнення арктичного повітря, яке принесло морози та рясні снігопади на Захід і Північ. Утім, південь та схід продовжували отримувати дощі та зберігали плюс на термометрах. Основним фактором, що влаштував українцям справжню зиму, став азійський антициклон — потужний атмосферний вихор, здатний охоплювати величезні простори аж до полярних широт.
«Не варто говорити, що ця зима аномально сніжна і морозна. Грудень навпаки був теплим і посушливим», — підкреслює завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух.
Чому холоди повернулись?
Антициклон перемістився зі сходу, і його масштаб дозволив затягнути в Україну справжній арктичний холод. Сніговий покрив, що сформувався, відбиває до 80% сонячної енергії, ще більше знижуючи температуру повітря. Місцями на території Сибіру термометри фіксують до -50°C — це яскравий приклад ефекту антициклону. Наприкінці січня, коли здавалося, що холод відступає, погодна ситуація різко змінилася знову: ультраполярне вторгнення принесло чергову хвилю морозів.
Балабух пояснює, що такі «гойдалки» погоди — звична річ для нашої країни. За останні 40 років хвиль холоду було в середньому 16-17 на рік, більшість із яких доволі потужні. Схід країни відчуває такі явища частіше й гостріше, із зимовими мінімумами нижче -20°C. У Західних регіонах ці явища трапляються рідше. Останні десятиліття тенденція до зменшення кількості та сили хвиль холоду зберігається, середня зимова температура зросла на 1,5°C, а січень потеплішав на 2-3°C.
«Похолодання і потепління – це звичайні процеси, характерні для погоди. Після кожного похолодання обов’язково приходить потепління – і навпаки», — додає науковиця.
Глобальне потепління не скасовує локальних хвиль холоду. Зміни у циркуляції атмосфери можуть призводити до того, що тепле повітря рухається на північ, а арктичне — проникає далеко на південь. Так, 3 лютого в Україні було -29°C, тоді як у Норвегії +2°C. За останні десятиліття зими скоротилися майже на місяць, а літо стало спекотнішим і довшим.
Яким буде лютий і чи чекати весни швидко?
Лютий обіцяє бути контрастним. У першій половині місяця захід, північ, центр і схід країни ще залишатимуться під впливом Арктики — температури тут триматимуться нижче норми. Південь та південний схід можуть мати на 1-2°C тепліше, ніж зазвичай. Далі вплив арктичного холоду поступово ослабне, температура підвищиться, особливо на півдні та південному заході.
Зміни, які вже відбуваються, призводять до того, що вересень дедалі частіше нагадує літо, а дерева цвітуть раніше — із ризиком для врожаю через можливі весняні заморозки. Навіть за потепління, хвилі холоду залишатимуться звичною частиною клімату України, хоч і зустрічатимуться дедалі рідше.
«Хвилі холоду і тепла, які пов’язані з циркуляцією атмосфери, є характерними рисами нашого клімату. Знову ж таки, через глобальне потепління кількість хвиль холоду, їхні тривалість і потужність зменшуються», — констатує Балабух.
Тож українцям варто звикати до несподіваних проявів погоди. Втім, найсуворіші зими залишаються в минулому — новий клімат диктує свої умови.
