П’ятниця, 13 лютого, у європейській політиці минула під знаком безпеки. Старт Мюнхенської конференції став тлом для заяв про війну, мирні переговори, переозброєння ЄС і внутрішні скандали в окремих країнах.
У фокусі дня – дипломатія навколо України, пошук нової архітектури безпеки для Європи та відчуття глобальної нестабільності, яке дедалі частіше озвучують політики і громадяни.
Секретар РНБО Рустем Умєров підтвердив участь України у тристоронніх переговорах зі США та Росією, які заплановані на 17 – 18 лютого в Женеві. Українську делегацію очолять керівник Офісу президента Кирило Буданов і перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця. До складу також увійдуть Давид Арахамія, Андрій Гнатов та Вадим Скібіцький.
“Працюватимемо над предметними рішеннями в межах визначених главою держави рамок. Мета незмінна – стійкий та тривалий мир”, – заявив Умєров.
У Кремлі підтвердили участь Росії, делегацію очолить Владімір Мединський. Це стало помітною зміною, адже раніше він не брав участі в оновленому форматі переговорів. Спецпосланець Путіна Кирил Дмитрієв, за даними російських медіа, проведе окремі консультації зі США, але до тристоронньої зустрічі з Україною не долучиться.
Президент США Дональд Трамп водночас заявив, що Володимир Зеленський має “рухатися” до укладання угоди про завершення війни.
Європейські лідери дедалі відкритіше говорять про необхідність власного голосу в переговорах. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що Європі не варто вести діалог з Росією, доки Кремль не опиниться у ситуації, коли продовження війни стане неможливим.
“Ця війна закінчиться лише тоді, коли Росія буде економічно, політично і військово виснажена”, – заявив Мерц.
Генсек НАТО Марк Рютте порівняв Росію із “садовим равликом”, застерігаючи союзників від впливу російської пропаганди. А глава МЗС Польщі Радослав Сікорський розкритикував ситуацію, коли Європа фінансує війну, але не завжди бере участь у ключових рішеннях.
Президент Франції Емманюель Макрон підтвердив намір відновити діалог з Владіміром Путіним, наголосивши, що такі контакти мають бути узгоджені між європейцями і стосуватися гарантій безпеки не лише для України, а й для всієї Європи.
У Мюнхені стартувала триденна безпекова конференція. Однією з ключових подій стало відкриття Українського дому – простору, присвяченого ролі України у європейській безпеці.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що епоха “аутсорсингу безпеки” для Європи завершилася.
“Україна має вирішальну роль у безпеці Європи. Саме тому справедливо мати Український дім поряд з американським і німецьким”, – наголосив він.
Посол Німеччини в Україні Гайко Томс публічно звинуватив Росію у системних воєнних злочинах, зокрема через удари по київських ТЕЦ.
“Це абсолютний тероризм, який має на меті деморалізувати людей. Але він не працює”, – підсумував дипломат.
Президент Володимир Зеленський відвідав спільне україно-німецьке підприємство Quantum Frontline Industries GmbH. За його словами, цього року Україна отримає 10 тисяч дронів.
“Це сучасна українська технологія, перевірена в бою, оснащена штучним інтелектом”, – зазначив Зеленський.
До кінця року планується відкриття десяти спільних підприємств з виробництва безпілотників. Також відбулися зустрічі президента з Фрідріхом Мерцом та Метте Фредеріксен, де обговорювали військову допомогу та енергетичні потреби України.
Канцлер Німеччини у своєму виступі на конференції закликав США не замикатися в ізоляціонізмі та повідомив про переговори з Францією щодо створення спільного європейського ядерного стримування.
“Навіть Сполучені Штати не можуть діяти самостійно. НАТО є конкурентною перевагою для нас усіх”, – заявив Мерц.
За даними Bloomberg, європейські столиці вперше з часів холодної війни обережно обговорюють власні сценарії ядерного стримування без повної залежності від США.
На конференції показали ШІ-відео гіпотетичного нападу Росії на європейські міста. Паралельно з цим соціологи фіксують зростання страхів щодо нової світової війни.
- 43% жителів Великої Британії вважають її ймовірною до 2031 року;
- 46% американців поділяють ці побоювання;
- у Франції цей показник зріс до 43%.
Прем’єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що Європі потрібне “надзвичайне мислення” у сфері оборони, інакше вона ризикує не вижити у світі, де сила знову стала визначальною.
Більшість громадян ЄС підтримують збільшення оборонних витрат. У Польщі Сейм затвердив закон для участі в програмі SAFE, попри опір правої опозиції. Велика Британія оголосила про інвестиції у гіперзвукові ракети.
Паралельно в ЄС дедалі частіше говорять про “Європу двох швидкостей” як спосіб обходу принципу одностайності для проведення реформ.
Лідер угорської опозиції Петер Мадяр заявив про спробу дискредитації з боку оточення Віктора Орбана через секс-відео. Він назвав це психологічним тиском напередодні виборів.
Опитування, проведені до появи скандалу, показували 10-пунктну перевагу опозиційної партії “Тиса” над “Фідес”.
П’ятниця завершилася відчуттям, що Європа входить у нову фазу – з більшими ризиками, складнішими рішеннями і дедалі меншою ілюзією стабільності.
