Попри те, що дискусії всередині Європейського Союзу про формування чергового багаторічного бюджету лише посилюються, очевидно одне: кожна держава, яка входить до ЄС або рухається до членства, прагне отримати ширший доступ до програм, що фінансуються союзним кошторисом. Зростання геополітичної напруги та перспектива появи нових членів створюють для претендентів додаткові переваги, хоча одночасно саме вони стикаються з уповільненням, а інколи й відкотом у реформах.
У такій ситуації природно виникає питання, на які саме фінансові ресурси від Європейського Союзу може розраховувати Україна разом з іншими країнами, що очікують вступу.
Поступове збільшення усвідомлення необхідності оновлення підходів всередині ЄС стало однією з причин, чому у липні 2025 року голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн представила проєкт багаторічного бюджету на 2028-2034 роки, відомого як Multiannual Financial Framework. У першій редакції документа знайдено відображення прагнення реагувати на змінене безпекове середовище на європейському континенті.
Проєкт відкриває можливість підсилити Спільну зовнішню та зовнішню політику, започаткувати спільну оборонну систему та підтримати конкурентоспроможність Європи. Саме програми, пов’язані з економічною та технологічною стійкістю, планується фінансувати значно активніше.
Новий бюджет – нові можливості
З огляду на зміни в європейському безпековому середовищі всередині ЄС формується розуміння, що чинні підходи потребують корекції, аби забезпечити здатність реагувати на нові виклики. Саме це частково пояснює зміст проєкту багаторічного бюджету на 2028-2034 роки, де Єврокомісія запропонувала інший розподіл коштів, намагаючись узгодити фінанси з актуальними геополітичними реаліями.
У документі, представленому Урсулою фон дер Ляєн, визначено намір Європейського Союзу приділити більше уваги зміцненню зовнішньої та безпекової політики, а також розбудові спільних оборонних інструментів і стимулюванню економічної конкурентоспроможності. Витрати на програми такого спрямування, за підрахунками Європейської комісії, мають зрости на 178 млрд євро, і ця сума охоплює сферу новітніх технологій, інновацій, оборонних розробок та заходів безпеки.
Для України таке збільшення видатків може означати поступове розширення довгострокової співпраці у сфері безпеки та оборони, адже фінансування спільних ініціатив передбачено в межах European Competitiveness Fund. Країна володіє напрацьованими компетенціями у низці військових напрямів, включно з радіоелектронною боротьбою та розвитком дронових технологій, що потенційно робить партнерство взаємовигідним і сприяє зближенню у сфері оборони.
Окремо в проєкті бюджету визначено програми, пов’язані з розширенням та зовнішньою політикою. Ідеться насамперед про «Глобальну Європу», фінансування якої, за пропозицією, має зрости з 70 до 215 млрд євро. Така програма містить положення і про підтримку країн-кандидатів, що створює додатковий ресурс для завершення реформ, необхідних для просування до членства.
У проєкті також збережено механізм підтримки України через Ukraine Facility, передбачивши його подальше продовження у форматі Ukraine Reserve. Цей інструмент має замінити чинну програму, яка на 2024-2027 роки становить 50 млрд євро, а нова ініціатива, згідно з пропозицією Європейської комісії, може отримати 100 млрд євро.
Порівнюючи середні річні обсяги, нинішня програма передбачає приблизно 12,5 млрд євро щороку, тоді як Ukraine Reserve збільшує цю величину до 14,2 млрд євро. Така підтримка залишатиметься макрофінансовою і буде пов’язана з виконанням конкретних реформ та зобов’язань, забезпечуючи сталість фінансування й можливість просувати необхідні зміни.
Водночас зазначений обсяг не дає можливості покрити повну відбудову або підвищення стійкості України. За оцінкою Світового банку, втрати перевищують 500 млрд доларів, тож Ukraine Reserve радше виконуватиме роль інструменту для покриття першочергових бюджетних запитів.
Реформи або фіаско
Хоча запропоноване збільшення видатків у сферах, що мають посилити геополітичну вагу ЄС, демонструє прагнення діяти активніше, сам бюджет і далі орієнтується на інтереси союзу. Попри це, вже зараз помітний значний скепсис щодо ухвалення поточної редакції фінансових рамок, і на це впливає низка факторів.
Одним із найгучніших проявів невдоволення стали претензії європейських фермерів, які критикують документ за недостатню увагу до внутрішніх потреб, зокрема до сільського господарства. Ризик ускладнюється тим, що цю тему можуть використати євроскептичні сили, посилюючи власний вплив і тиснучи на європейські інституції. Через це Європейській комісії ймовірно доведеться повернутися до питання скорочення фінансування Спільної аграрної політики ЄС.
Сумніви щодо запропонованого бюджету висловили й окремі держави – члени. Представники Німеччини заявляли про незгоду з ідеєю підвищення податків на електронні відходи, тютюнові вироби та компанії з великим оборотом, а також заперечували проти спільних запозичень. Додаткову критику озвучив прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який назвав бюджет «побудованим на логіці війни» та вказав, що він не відповідає інтересам Європейського Союзу.
Унаслідок настільки різних позицій існує загроза, що під час пошуку компромісу пріоритети MFF будуть розмиті ще сильніше, а загальне несприйняття всередині ЄС поставитиме під сумнів його подальший рух. Для країн-кандидатів це створює окрему проблему: у проєкті на 2028-2034 роки не передбачено окремої статті, яка б покривала майбутнє розширення союзу.
Якщо держави, що прагнуть вступу, зможуть оперативно виконати всі умови, ЄС ризикує опинитися фінансово неготовим до прийняття нових членів, адже спеціального фінансування на це не закладено. Хоча розширення визначене як «стратегічна інвестиція у мир, безпеку, стабільність та процвітання в Європі», відсутність фінансового блоку свідчить, що цей напрям не є серед головних пріоритетів на наступний бюджетний цикл.
Для України ситуація додатково ускладнюється ризиками, пов’язаними з уповільненням реформ або невиконанням зобов’язань. Порушення вимог у межах Ukraine Facility вже призвело до втрати 3 млрд євро і може коштувати ще 2,2 млрд євро. Водночас корупційний скандал навколо «Енергоатому» посилив увагу до прозорості державного управління.
Такі внутрішні проблеми впливають і на процес відкриття переговорних кластерів, зменшуючи довіру до країни-кандидата. Уповільнення реформ може спонукати європейські інституції зменшити обсяг фінансування програми «Глобальна Європа» та переключити увагу на внутрішні трансформації всередині ЄС у короткостроковій перспективі. За таких умов країнам-кандидатам доведеться активніше відстоювати власні позиції та паралельно демонструвати стабільний поступ у реформах.
Як кандидати впливали на бюджет
Попри те, що виконання вимог лишається безальтернативним елементом вступного процесу, історія Європейського Союзу показує: країни-кандидати здатні відстоювати свої інтереси й отримувати вигідніші умови. Найвиразніший приклад продемонструвала Польща, де напередодні вступу наполягали на підвищенні виплат фермерам і навіть погрожували не підписувати договір про приєднання, якщо ці вимоги проігнорують.
Саме така позиція призвела до того, що після вступу країни у 2004 році прямі виплати польським аграріям становили 25% від повного обсягу, а до 2006 року зросли до 35%. Такий результат суттєво посприяв розвитку національного сільського господарства, хоча нині повторення подібної тактики навряд чи буде ефективним, оскільки інституції ЄС значно менше допускають тиск і мають інструменти для реагування на дії, що загрожують єдності союзу.
Приклад Хорватії також заслуговує уваги: уже після вступу країна змогла трансформувати передвступні фонди у повноцінні програми, завдяки чому загальний обсяг фінансування збільшився з 94 млн до 150 млн євро. Україна може розглянути подібний підхід щодо Ukraine Reserve, якщо вступні процедури рухатимуться достатньо швидко.
Дотримання всіх вимог залишається ключовим і для нейтралізації опору всередині ЄС. Україна вже зіткнулася з блокуванням з боку Угорщини під час спроби відкрити перші переговорні кластери. У подальшому процес може ускладнитися побоюваннями деяких членів союзу щодо втрати доступу до фінансування з фондів, зокрема CAP або Cohesion Fund, а також ризиком зміни їхнього статусу з отримувачів коштів на донорів.
Додаткові труднощі можуть виникати через напружені відносини з окремими сусідами, як от Польща чи Словаччина, що потенційно здатне затримати або ускладнити як відкриття, так і закриття переговорних кластерів. Щоб обмежити можливість застосування необґрунтованого політичного тиску, Україні важливо системно працювати над покращенням взаємодії з ключовими державами ЄС, особливо з тими, які роблять найбільший внесок у бюджет союзу та формуватимуть фінансові орієнтири під час наступних раундів перемовин.
Паралельно необхідно підтримувати активний діалог з провідними європейськими інституціями, включно з Європейським парламентом і Європейською комісією, адже саме вони відіграватимуть центральну роль у просуванні бюджетних рішень та визначенні параметрів майбутньої фінансової підтримки.
