Українські морські дрони MAGURA за два роки змінили правила гри у Чорному морі – і змусили російський флот відходити від українського узбережжя аж до Новоросійська. У ГУР пояснюють, як еволюціонувала тактика цих ударів, чому російська авіація дедалі обережніша і що саме ворог робить, аби зупинити атаки.
Малопомітні, швидкі, маневрені – і смертельно небезпечні. Такі характеристики сьогодні найчастіше звучать про безекіпажні катери MAGURA, які стали одним із найвпізнаваніших інструментів морської війни.
Їх поява стала шоком для російського Чорноморського флоту. Україна, маючи мінімум власних кораблів, змогла відтіснити противника від району острова Зміїний та Одеси і поступово притиснути його сили до віддаленіших баз. Навіть там, на східному напрямку, кораблі РФ живуть під загрозою регулярних ударів.
Ключова роль у цій історії – у спецпідрозділу ГУР МО України Group 13. Підрозділом командує офіцер із позивним “Тринадцятий”. На його рахунку – вже два десятки знищених цілей на морі та в повітрі.
Росіяни намагаються полювати на ці катери і в морі, і з повітря. Паралельно за технологією виробництва безекіпажних платформ, за словами командира, уважно стежать на виставках і під час випробувань – її хотіли б отримати американці та європейці.
Як MAGURA перетворилася на ціле сімейство платформ
Перші застосування морських дронів у ролі камікадзе відбулися у західній частині Чорного моря. Однією з ранніх цілей став російський розвідувальний корабель “Иван Хурс”. Далі географія уражень послідовно зміщувалася на схід.
У лютому 2024 року після цілеспрямованого полювання і засідки підрозділ потопив російський ракетний катер “Ивановец”, який патрулював акваторію біля Донузлава.
Ще за 13 днів спецпризначенці знищили великий десантний корабель “Цезар Куников” неподалік Алупки. “Тринадцятий” згадує, що тієї ночі підрозділ мав іншу ціль, але отримав розвіддані про рух російського корабля просто поряд зі “зграєю” MAGURA. Оператори переналаштували атаку – і, за його словами, “Цезарь Куников” фактично сам вийшов на українські катери.
Однією з найбільш емоційних операцій командир називає знищення на початку березня 2024 року корвету “Сергей Котов” у Керченській протоці. Російський корабель маневрував між цивільними суднами, намагаючись відірватися від переслідування. Не допомогло: пʼять катерів-камікадзе спочатку знерухомили, а потім потопили ціль.
За час експлуатації MAGURA V5 пройшла низку доопрацювань. За оцінкою “Тринадцятого”, це надзвичайно відтестований і майже безвідмовний виріб для роботи спецпризначенців.
Під кожну місію Group 13 детально аналізує ціль. Саме тому платформа легко адаптується завдяки модульним рішенням – під конкретне завдання її можна дообладнати.
- MAGURA V5 – ударний морський дрон-камікадзе, який пройшов багато доопрацювань і вважається максимально надійним для бойової роботи.
- MAGURA V6 – версія з кулеметною туреллю для ураження гелікоптерів, виконана у катамаранному корпусі для кращої стабілізації наведення.
- MAGURA V7 – платформа з ракетами AIM-9 Sidewinder, яка дебютувала на морі, збивши два російські винищувачі Су-30.
Вартість одного катера MAGURA V5 оцінюють приблизно у 250 тисяч доларів. Це ринкова ціна, але командир підкреслює: підрозділ ГУР закуповує катери значно дешевше.
Водночас MAGURA, за його словами, уже не сприймається виключно як бойовий інструмент. Командир наголошує, що платформа може отримувати і небойові функції – наприклад, на її базі потенційно можна створити катер для гасіння пожеж у портах або на палаючих суднах на рейді.
Поворотним моментом 2024 року стало те, що росіяни почали системно залучати гелікоптери та літаки для виявлення, супроводження і знищення морських дронів. Це призвело до зривів частини українських місій – і змусило Group 13 розширити роль безекіпажних катерів.
Підрозділ отримав завдання не лише бити по кораблях, а й полювати на ворожу авіацію. Так зʼявилася тактика застосування рою дронів з платформами різного призначення, а також рішення із встановленням турелей і інтеграцією ракет.
Зокрема, було реалізовано інтеграцію ракет “повітря-повітря”. Так зʼявився морський дрон з ракетами Р-73. 31 грудня 2024 року ці ракети, запущені з морських платформ, уразили два гелікоптери Мі-8, а ще один – пошкодили.
У травні вже дебютував MAGURA V7 з AIM-9 Sidewinder – і, як заявляє командир, збив два російські Су-30.
“На початку гелікоптери були для нас критичними та ускладнювали нам роботу. Але напротивагу їм були створені катери з турелями та ракетами. Після цього ворог взагалі перестав застосовувати проти нас вертольоти, бо зрозумів, що це легка мішень для наших ракет.
Ми нав’язали ворогу умови, за яких він був змушений адаптуватися до наших дій використовувати літаки. Але і це рішення не було вдалим”, – розповідає “Тринадцятий”.
Як саме росіяни намагаються зупинити морські дрони
Найефективніший спосіб виявити морські дрони – візуальне спостереження з повітря. Для цього росіяни використовують майже всі авіаційні платформи, які мають у Криму. У пошуку задіяні транспортні літаки, морська авіація та винищувачі.
Однак підлітати близько до дронів, щоб гарантовано їх знищити, пілоти вже бояться. Командир пояснює це прямим ризиком ураження.
“Сьогодні літаки вже не підлітають прямо до наших катерів, бо розуміють, що є серйозна ймовірність бути збитими. Іноді на відстані вони намагаються завдати удар, але у більшості випадків бомби чи ракети через велику відстань не потрапляють в ціль. Вони просто розряджаються і пусті повертаються на аеродром”, – зазначає командир Group 13.
Окремий напрямок протидії – застосування розвідувальних та FPV-дронів. “Тринадцятий” називає це ефективним способом, але загалом не критичним для українських операторів.
На результативність морських місій, за його словами, впливає і робота інших підрозділів ГУР. Важливий внесок роблять “Примари”. Хоча підрозділи планують операції окремо, систематичні нальоти “Примар” на аеродроми у Криму знищують морські літаки Бе-12, транспортні Ан-26 та винищувачі. Це додатково обмежує можливості РФ відстежувати маршрути, кількість і напрямок виходу морських дронів.
На початку грудня “Примари” знищили російський розвідувальний безпілотник “Оріон”, який використовували для патрулювання акваторії Чорного моря.
Також зазначається, що самі морські дрони можуть допомагати уражати наземні цілі. Із документального фільму Артема Шевченка “Морський бій. Епоха дронів” відомо щонайменше про дві моделі безпілотних катерів-дрононосців для БПЛА квадрокоптерного і літакового типу.
Чому радар бачить MAGURA надто пізно
Через малі габарити й обтічний корпус MAGURA важко виявити корабельними та наземними радарами. “Тринадцятий” каже: зазвичай корабельні радіолокаційні системи “підхоплюють” такі цілі лише за кілька кілометрів. І з цього моменту для російських моряків починається зворотний відлік.
Наземним радарам, за його оцінкою, теж бракує чутливості. Тому противник робить ставку на пасивний захист у пунктах базування.
- Бонові загородження – поплавки з ланцюгами та сітками вздовж входу до бухти, які мають перекривати прохід.
- Баржі та старі кораблі, які виводять у море як додаткові елементи фізичних перешкод.
- Засоби радіоелектронної боротьби для прикриття обʼєктів у районах базування.
Оператори MAGURA, за словами командира, навчилися проходити такі “барикади”. Вони шукають найслабше місце і на швидкості перестрибують бонові перешкоди. Якщо ж дрон не може подолати перешкоду, перший безпілотник з атакуючої групи підривають, створюючи прохід для інших.
Один із показових епізодів він згадує з операції у тимчасово окупованому Криму. Там дрони ГУР перестрибнули бонову перешкоду у Вузькій бухті, а після цього були наведені на цілі й знищили біля причалів кілька ворожих швидкісних катерів.
РФ застосовує і РЕБ, але у Group 13 підкреслюють, що готують власну протидію. Підхід, за словами “Тринадцятого”, прагматичний: розвідка аналізує обʼєкт, визначає загрози – і під конкретну місію катер можна додатково оснастити.
На запитання, чи має Росія власні безекіпажні катери, командир відповідає: противник уже має кілька успішних виходів. Але це не масове явище – росіянам значно важче знайти ціль для удару.
Водночас схожа проблема, як він визнає, поступово виникає й у українських операторів: російських військових кораблів у морі майже немає. Основні сили Чорноморського флоту РФ перебувають у Новоросійську або на Азовському напрямку, куди пробитися складніше. Тому нині розвідники уражають інші важливі обʼєкти і не дають флоту РФ далеко виходити в море.
“Під час однієї з останніх наших атак на Новоросійськ росіяни у спробі знищити наші катери перестріляли купу своїх будинків. Для нас це свідчить, що втрата нових кораблів на Чорному морі для них є неймовірно критичною”, – каже офіцер ГУР МО України.
Далі, прогнозує “Тринадцятий”, протистояння на морі увійде в нову фазу. Йдеться про бої безекіпажних катерів між собою із застосуванням різних типів зброї. Українські інженери спільно з операторами Group 13, за його словами, до цього виклику вже готуються.
