Український фармринок опинився в епіцентрі масштабного протистояння між продуктовими гігантами та класичними аптечними мережами. Ритейлери прагнуть скористатися прецедентом, який уряд створив на початку весни поточного року. З березня 2026 року в Україні офіційно запрацювали нові правила, що дозволили торгувати безрецептурними медикаментами на автозаправних станціях. Тепер аналогічні преференції намагаються вибороти великі торговельні мережі.
На кону стоять величезні гроші.
Протягом 2025 року загальний обсяг аптечних продажів лікарських засобів в Україні досяг позначки у 171 млрд грн. При цьому понад третину цієї суми, а саме 60 млрд грн, сформував саме безрецептурний сегмент. У натуральному вираженні це становить близько 804 млн упаковок. Якщо ж врахувати супутні товари, зокрема біологічно активні добавки та косметику, то капіталізація “аптечного кошика” перевищує 221 млрд грн. Фармацевти панічно бояться втратити монополію. Державне регулювання тривалий час захищало їхній бізнес від сторонніх гравців. Наразі супермаркети активно стукають у зачинені двері.
Боротьба перейшла у кулуарну площину.
У розпорядженні журналістів опинився документ Американської торговельної палати в Україні. У цьому проєкті звернення організація офіційно просить Кабінет Міністрів поширити право торгівлі медикаментами без рецепта на великі продуктові мережі. Членами цієї впливової палати є провідні вітчизняні ритейлери, серед яких “Сільпо”, “Метро” та “Ашан”. Вони разом контролюють сотні супермаркетів по всій країні. Бізнес пропонує дозволити ліцензійну торгівлю за умови, що харчові продукти займають не менше половини загального асортименту магазину. Ритейл вважає свій крок цілком логічним продовженням урядової лібералізації ринку.
Лобісти висувають серйозні аргументи.
Представники АТП наголошують на високій доступності супермаркетів для пересічних споживачів та величезному потоці покупців. Продуктові гіганти часто беруть на себе функції “пунктів незламності” і працюють у локаціях, де аптечна інфраструктура повністю відсутня. Раніше Кабмін використовував ідентичні тези для виправдання дозволу АЗС. Заправкам дозволили продаж ліків через наявність генераторів, цілодобовий графік та присутність у віддалених прифронтових районах. Проте реальна географія продажів виявилася зовсім іншою. Бізнес прогнозовано обрав шлях найменшого фінансового опору.
Статистика перших місяців роботи вражає.
Станом на травень 2026 року абсолютна більшість пунктів торгівлі ліками на заправках з’явилася в столичному регіоні. У Києві та Київській області відкрили 94 такі точки. Другу позицію задекларувала Львівщина, де запрацювало 25 пунктів. Натомість у безпосередньо прифронтових областях комерсанти відкрили лише чотири точки: одну на Чернігівщині та три у Дніпропетровській області. За таких умов важко говорити про реальне підвищення доступності медикаментів для населення. Проте прецедент створено. І супермаркети намагаються його вигідно використати.
Для цього активно залучають міжнародний досвід.
У Швеції, Португалії та Італії базові препарати дійсно продають поза традиційними аптеками. В АТП переконані, що запуск аналогічної моделі покращить ситуацію в українських селах та за межами мегаполісів. Крім того, це збільшить грошові потоки, активізує виробників та принесе додаткові податки до державного бюджету. Втім, лобісти замовчують жорсткі європейські обмеження. У Швеції та Португалії торговельним мережам дозволено реалізувати лише суворо обмежений перелік безрецептурних засобів. В Італії у таких точках обов’язково має чергувати дипломований фармацевт. Водночас Американська торговельна палата просить уряд України зберегти для супермаркетів максимально м’які правила АЗС — без жодних вимог щодо наявності профільного персоналу.
Самі ритейлери коментують ситуацію неохоче.
Більшість опитаних мереж, серед яких “АТБ”, “Сільпо”, “Ашан”, “Метро”, Novus, “Екомаркет” та “Велмарт”, проігнорували інформаційні запити. Позицію озвучили лише в Varus. Там підтримали лібералізацію ринку, але заперечили намір повністю замінити собою класичні аптеки. Компанія вже прораховує потенційні формати торгівлі. Вони розглядають створення окремих аптечних зон або продаж базових засобів біля касових апаратів. Проте Varus не веде окремих перемовин із урядом.
Інтерес до теми підтверджують і профільні об’єднання.
В Асоціації ритейлерів України визнають практичний інтерес великого бізнесу до цього напрямку. За даними інсайдерів, ключовим ініціатором змін виступає мережа “Сільпо”, яка вже намагалася домовитися з представниками аптечного сектору, але переговори зайшли у глухий кут. В асоціації констатують, що комерційний фокус на АЗС суттєво змістив соціальну функцію реформи в бік чистого заробітку. Торговельні мережі погоджуються з необхідністю впровадження жорстких стандартів контролю за якістю препаратів. Наразі супермаркети мають право продавати лише біологічні добавки та вироби медичного призначення типу масок чи бинтів. Лідер ринку “АТБ” взагалі не планує займатися ліками, оскільки їхня бізнес-модель орієнтована на здачу площ в оренду традиційним аптекам.
Фармацевтична спільнота готується до серйозної відсічі.
В Асоціації фармацевтів України ідею допуску супермаркетів називають передчасною та небезпечною. Головним ризиком експерти вважають повну відсутність дієвого контролю за зберіганням ліків. Т.в.о. голови Держлікслужби Володимир Короленко підтвердив, що планові перевірки у цій галузі до кінця року не заплановані. За таких обставин реагувати на порушення умов зберігання медикаментів держава зможе лише через рідкі позапланові інспекції. Фармацевти наголошують на провалі соціальної місії заправками, які відкривають точки виключно у комерційно привабливих містах.
Тому АФУ закликає уряд оголосити регуляторну паузу.
Аптечні мережі прагнуть детально оцінити наслідки лібералізації перед ухваленням нових рішень. Очевидно, що за цими закликами стоїть банальний захист мільярдних прибутків від безрецептурних препаратів, які покупці незабаром зможуть класти в один кошик із продуктами харчування. Представники аптек натякають на готовність розпочати агресивну цінову та асортиментну війну на суміжних ринках. Зокрема, вони погрожують зайти в сегмент дитячого харчування та створити там жорстку конкуренцію для супермаркетів. Станом на кінець весни 2026 року глибокий аналіз впливу нових правил на систему охорони здоров’я країни досі не проведений.
Це змушує всіх учасників ринку діяти максимально обережно.
Урядовці не приховують побоювань щодо можливих трагічних інцидентів. Один із представників Кабміну зазначив, що вільний продаж ліків на АЗС без контролю з боку фармацевтів несе серйозний ризик виникнення смертельних випадків за кермом через побічні ефекти препаратів. На початку року заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар запевняв, що відомство не розглядає можливість допуску продуктових мереж до фармринку найближчим часом. Проте чиновник утримався від категоричних прогнозів на довгострокову перспективу.
