Найнебезпечніша для уряду проблема зараз не в тому, що МВФ наполягає на непопулярних податках. Гірше інше: навіть після 90 млрд євро від ЄС фінансова пауза може виявитися коротшою, ніж очікували в Києві.
ПДВ для ФОПів відклали. Не скасували. І це ключова деталь, яку легко загубити за політичними заявами про “розуміння” з боку партнерів. Україна отримала приблизно рік, але не зняла з себе зобов’язання провести болючу реформу спрощеної системи.
На цьому тлі інша податкова вимога – скасування пільги на міжнародні посилки – стала новою критичною точкою. Саме вона може вплинути не лише на гроші МВФ, а й на частину європейського фінансування, без якого вже в червні уряд ризикує зіткнутися з проблемами покриття видатків.
Формально історія почалася зі змін до податкового законодавства, які Україна погоджувала з партнерами як умову зовнішньої підтримки. Але на практиці влада опинилася у ситуації, коли мусить маневрувати між вимогами кредиторів, спротивом бізнесу, непопулярністю рішень у парламенті та потребою щомісяця фінансувати війну.
Найгучнішою темою стало запровадження ПДВ для фізосіб-підприємців на спрощеній системі. Бізнес, аналітичні центри та частина політиків назвали цю ідею ударом по малих підприємцях під час великої війни. В уряді ж пояснюють її необхідністю боротися зі схемами мінімізації податків.
20 квітня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко заявила, що Міжнародний валютний фонд із розумінням поставився до чутливості питання ПДВ для ФОПів. Для багатьох це прозвучало як відмова МВФ від вимоги. Насправді йдеться лише про перенесення строків.
За словами співрозмовника, який брав участь у зустрічах у Вашингтоні, ПДВ для ФОПів не зникло з програми. Уряд і парламент мають повернутися до цього рішення на початку 2027 року. До того часу Мінфін планує провести менш болючі зміни в адмініструванні ПДВ, щоб майбутнє поширення податку на малий бізнес не стало різким ударом.
Ця вимога, що важливо, не була нав’язана Україні лише ззовні. Її джерело – Національна стратегія доходів до 2030 року, яку Мінфін представив наприкінці 2023-го. Сам документ теж був частиною домовленостей з МВФ: країна мала показати, як поступово нарощуватиме власні доходи і зменшуватиме залежність від зовнішньої допомоги.
У стратегії йшлося про гармонізацію українського законодавства щодо ПДВ із директивами ЄС та скорочення податкових пільг. Згодом ця логіка трансформувалася у пропозицію поширити ПДВ на малий бізнес, який зараз його не сплачує.
Але ПДВ – лише частина ширшого плану перегляду спрощеної системи. У стратегії також були інші зміни:
- заборона “спрощенки” для юридичних осіб;
- об’єднання третьої та другої груп спрощеної системи оподаткування;
- підвищення ставок єдиного податку для об’єднаної групи “спрощенки” до 3-17% залежно від виду діяльності ФОПа;
- звуження кількості видів діяльності для першої групи “спрощенки” та заміна фіксованого єдиного податку для цієї групи на відсоток від доходу.
Наприкінці 2025 року, коли Україна почала переговори з МВФ про нову чотирирічну програму, фонд фактично повернув до порядку денного цю стратегію. Почати вирішили з кроку, який на тлі решти виглядав менш конфліктним, хоча для малого бізнесу він став одним із найболючіших.
Переговори тоді відбувалися у складний для влади момент. В Україні розгортався корупційний скандал, відомий як “Міндічгейт”. Один з учасників переговорів згадував, що місія фонду в листопаді почалася зі слів голови місії МВФ Гевіна Грея про приблизно 5% шансів на успіх, бо партнери не були впевнені, що уряд утримається хоча б тиждень.
У такій слабкій позиції українська сторона погодилася закласти непопулярні реформи в майбутню програму. Водночас уже в лютому, коли документ підписували керівники Нацбанку, Мінфіну, уряду та президент Володимир Зеленський, було зрозуміло: найбільш токсичні рішення виконувати буде складно.
МВФ уже тоді зробив перший крок назад. Законопроєкт про ПДВ для ФОПів перестав бути передумовою старту програми і переїхав у перелік “маяків” із дедлайном наприкінці березня. Причому вимога стосувалася не просто реєстрації, а ухвалення законопроєкту.
Змінився і сам задум. Замість ПДВ для всіх ФОПів із доходом понад 1 млн грн на рік обговорювали поріг 4 млн грн. Це близько до європейського рівня – 85 тис. євро, або приблизно 4,4 млн грн.
Далі документ із ПДВ для ФОПів кілька місяців переходив з окремого законопроєкту до “великого податкового закону” і назад. Проте він так і не пройшов навіть рівень уряду. Натомість Кабмін погодив інші вимоги програми МВФ: продовження військового збору, податок на доходи з цифрових платформ і скасування пільги на міжнародні посилки.
У середині квітня урядова команда поїхала на весняні збори Світового банку та МВФ у Вашингтон. Головна мета була зрозумілою – ще раз переконати кредиторів пом’якшити позицію щодо ПДВ для ФОПів. Після повернення Свириденко оголосила, що партнери почули аргументи Києва.
“МВФ з розумінням поставився до чутливості питання запровадження оподаткування ПДВ для ФОПів – як для суспільства, так і для парламенту. Під час весняних зборів ми знайшли розуміння в партнерів у тому, що це справді сенситивна тема і неконструктивна ідея, як і неодноразово казав про це президент Зеленський представникам МВФ”, – зазначила вона.
За оцінкою співрозмовника, який був на зустрічах у Вашингтоні, українській команді допомогли кілька обставин. З одного боку – тиск на Раду директорів МВФ з боку урядів країн-партнерів України. З іншого – криза, спричинена війною в Ірані, яка посилила бажання партнерів залишати Україну у фокусі міжнародної підтримки.
“Вони відчувають, що не мають морального підґрунтя “дотискати” нас у виконанні вимог так, як це було в мирні часи”, – пояснив співрозмовник.
Однак поступка щодо ФОПів стала єдиною. Формально зміни до програми МВФ мають зафіксувати після наступної місії фонду, яка прибуде до Києва в середині травня. Перегляд програми та рішення про новий транш очікуються в червні.
Решта податкових вимог залишаються чинними. І найпроблемніша серед них – міжнародні посилки.
Ця пільга добре знайома покупцям Temu, AliExpress та інших закордонних маркетплейсів. Зараз товари вартістю до 150 євро не обкладаються імпортними податками – ПДВ у 20% і митом, яке зазвичай становить 10%. Якщо посилка дорожча, податки нараховуються лише на суму перевищення. Наприклад, для товару за 200 євро – з 50 євро.
Для споживача це вигідно. Можна купувати дешевше, інколи навіть дешевше, ніж в українських виробників. Для держави ж така схема виглядає проблемою: вона послаблює внутрішнє виробництво і може використовуватися для прихованого ввезення великих партій товарів.
В уряді вважають, що частину комерційного імпорту дроблять на невеликі відправлення, завозять без податків і належного обліку, а потім продають через ФОПів із мінімальним податковим навантаженням або взагалі без нього.
Непряме підтвердження такої практики дала Державна митна служба. У 2023 році вона проаналізувала міжнародні безподаткові відправлення і з’ясувала, що 100 осіб, які отримали найбільше посилок, разом прийняли 15,4 тис. відправлень.
Уряд пропонує скасувати пільгу. Оподатковуватися мають усі міжнародні комерційні посилки. Виняток залишають для особистих некомерційних відправлень вартістю до 45 євро, наприклад речей для родичів. Але він не поширюватиметься на парфуми, каву та чай.
Мінфін наполягає: це відповідає практиці ЄС, де аналогічне рішення діє з 2021 року. У відомстві також переконують, що для покупців процедура не стане складнішою, бо податок сплачуватиметься на етапі замовлення товару на маркетплейсі, без прямої взаємодії з митницею.
“Для покупця механізм отримання відправлення не зміниться, цей товар буде доставлений логістичним оператором на його адресу. У разі відмови від отримання товару, наприклад, через пошкодження в дорозі чи з інших причин, товар буде повертатися відправникові, а кошти, зокрема ПДВ, буде повертати покупцеві оператор електронної платформи”, – пояснюють у відомстві.
Автори законопроєкту розраховують на додаткові 10 млрд грн податкових надходжень. Але головний аргумент – не лише гроші, а детінізація імпорту і боротьба з контрабандними схемами.
Та голосів у парламенті наразі немає. Про це говорять співрозмовники в уряді та Верховній Раді. Не допомагає навіть скандальна норма про пом’якшення фінансового моніторингу публічних осіб, яку депутати непомітно додали до цього законопроєкту.
Міжнародні кредитори, на відміну від історії з ПДВ для ФОПів, у питанні посилок поступатися не хочуть. І тут ставки значно вищі, ніж один окремий закон. На кону – не лише кошти МВФ, а й частина фінансування в межах кредиту Євросоюзу на 90 млрд євро.
23 квітня Рада ЄС розблокувала рішення про надання Україні цього кредиту на 2026-2027 роки. Його особливість у тому, що Київ не повертатиме ці кошти, якщо Росія не погодиться компенсувати завдані агресією збитки та виплатити репарації.
Для України це критичне рішення. Воно стосується не лише цивільних видатків, а й війни. Дві третини кредиту – 60 млрд євро – мають піти на оборону, зокрема закупівлю озброєння та боєприпасів. Виплачувати зарплати військовим із цих коштів, як і раніше, не дозволено.
Оборонна частина має надходити без додаткових умов, бо ЄС розглядає її як фінансування власної безпеки. Інша частина – 30 млрд євро на потреби бюджету – буде прив’язана до виконання вимог. І участь України в програмі МВФ тут має вирішальне значення.
У 2026 році Київ очікує 16,7 млрд євро бюджетної допомоги від Євросоюзу через макрофінансові інструменти та Ukraine Facility. Перші транші мають надійти наприкінці травня – на початку червня. Саме тому уряду важливо, щоб до цього моменту Верховна Рада виконала “маяки” програми МВФ, зокрема ухвалила законопроєкт щодо посилок.
Якщо цього не станеться, проблеми можуть початися швидко. Співрозмовники, обізнані зі станом бюджету, кажуть: без коштів ЄС Україна може відчути брак фінансування вже в червні. Мінфіну доведеться вручну перерозподіляти потоки через Держказначейство, щоб закривати оборонні потреби.
На практиці це означатиме заморожування капітальних та інших непріоритетних видатків державного і місцевих бюджетів, а також державних установ.
Але пільга на посилки – не єдина суперечка з ЄС. Сторони досі не погодили, на що саме підуть частини нового фінансування. 26 квітня президент Володимир Зеленський заявив журналістам, що після оборони ключовим пріоритетом має бути енергетика.
“Нам потрібно захистити все, що встигнемо і зможемо, бо треба максимально це зробити і готуватися до зими. Для цього, окрім місцевих бюджетів, є частина, яку ми зможемо дати з центрального бюджету. Наповнення в нас від цих траншів з 90 мільярдів. Ми розраховуємо на кілька мільярдів, щоби дати в економіку саме для захисту енергетики”, – повідомив президент.
У Євросоюзі проти такого підходу. Особливо якщо на енергетику та “плани стійкості” планують спрямувати оборонну частину кредиту. Йдеться щонайменше про 5,2 млрд євро, або 270 млрд грн.
“Євросоюзівці категорично проти того, аби ми заливали ці кошти в бетон. Там кажуть, що краще купіть за них достатню кількість перехоплювачів та систем ППО”, – розповідав учасник переговорів з Євросоюзом.
Схоже, уряд почав шукати інші джерела для підготовки до зими. За даними джерел, Мінфін попросив міністерства та відомства подати пропозиції щодо економії бюджетних коштів. У відповідь отримав ідеї лише на 200 млн грн.
У самому Мінфіні розглядають варіант знайти 270 млрд грн для “планів стійкості” через скорочення видатків Міністерства освіти, Міністерства охорони здоров’я та Міністерства соціальної політики. Але це політично і соціально чутливе питання, яке ще потребує обговорення.
Результати мають стати зрозумілими в травні, коли уряд внесе до Верховної Ради зміни до держбюджету. У цьому документі планують “легалізувати” надходження кредиту ЄС, оновити оборонні видатки, передбачити фінансування Резервного фонду і врахувати, що уряд уже використав близько 200 млрд грн, які мали піти наприкінці року.
Отже, 90-мільярдний кредит ЄС не закриває всі питання. Він лише дає країні час і ресурс, причому нерівномірно розподілений між роками.
З 30 млрд євро бюджетної частини 16,7 млрд євро Україна має отримати у 2026 році. На 2027-й залишиться 13,3 млрд євро. Водночас щорічна потреба у міжнародному фінансуванні оцінюється в 36-38 млрд євро.
Якщо велика війна не завершиться у 2026 році, уряд у 2027-му знову шукатиме додаткові джерела для бюджету і вестиме складні переговори з кредиторами, зокрема з МВФ.
Саме тому нинішня “перемога” з відтермінуванням ПДВ для ФОПів може виявитися лише перепочинком. Наступного року простір для відкладання непопулярних рішень буде значно меншим. А фінансовий тиск – набагато сильнішим.
