В Україні почали формувати підхід до управління мільйонами тонн відходів, що утворилися внаслідок бойових дій. Йдеться про систему, яка охоплюватиме весь шлях таких матеріалів – від моменту руйнування до повторного використання у відбудові.
Питання стало центральним під час круглого столу “Координаційний захід з управління відходами руйнувань”, який провело Міністерство економіки спільно з Консорціумом проєкту Debris2Resources в межах програми LIFE за підтримки Європейського Союзу.
Учасники обговорення наголосили: без чітких процедур та інфраструктури хаотичні уламки залишаються не лише екологічною проблемою, а й загрозою безпеці громад. Саме тому пропонується перейти до системного управління відходами руйнувань як окремою категорією.
Серед ключових елементів майбутньої моделі – запровадження переддемонтажного аудиту. Він має дозволити заздалегідь оцінювати склад матеріалів зруйнованих об’єктів і потенційні ризики, зокрема для людей, які працюють на місцях.
Також ішлося про необхідність створення розгалуженої мережі легальних майданчиків для оброблення таких відходів і вибудови ефективної логістики. Без цього, зазначали учасники, економіка перероблювання просто не запрацює.
Заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ірина Овчаренко звернула увагу на зміну фокусу державної політики:
“Відходи руйнувань – це не лише виклик, а й потенційний ресурс для відбудови. Наше завдання – створити зрозумілі правила, посилити координацію між органами влади та громадами й забезпечити безпечне та ефективне управління цими матеріалами.”
Чому проблема залишається однією з найскладніших
У повоєнному відновленні України відходи руйнувань уже зараз називають одним із найважчих викликів. У багатьох регіонах уламки будівель залишаються перемішаними без чіткого правового статусу, а місцева влада змушена ухвалювати рішення в умовах браку даних і уніфікованих правил.
Ситуацію ускладнюють і підвищені безпекові ризики. Серед них – імовірна наявність вибухонебезпечних предметів, а також небезпечних матеріалів, зокрема азбесту, що потребує спеціальних умов поводження.
У Міністерстві економіки вважають: перехід до повного “життєвого циклу” управління відходами руйнувань може стати одним із ключових інструментів не лише для очищення територій, а й для відновлення країни з використанням власних ресурсів.
