13 жовтня Рада Європейського Союзу затвердила оновлену торговельну угоду з Україною. Після повернення квот у червні 2025 року Брюссель пішов на поступки — ліміти збільшено. Та чи зможе це компенсувати втрати українських аграріїв і зберегти їхні позиції на європейському ринку?
Протягом трьох років українська агропродукція безперешкодно потрапляла до країн ЄС завдяки режиму “зеленої смуги”. Цей механізм став порятунком для вітчизняного експорту після початку повномасштабної війни, попри протести європейських фермерів. Але 5 червня 2025 року дію “торговельного безвізу” було завершено — Євросоюз повернув мита і квоти. За оцінками НБУ, втрати України від цього рішення можуть сягнути щонайменше 700 млн доларів у 2025 році.
У відповідь Київ і Брюссель розробили “план Б” — нову угоду зі збільшеними квотами. Хоча вона не така щедра, як попередній безмитний режим, її мета — частково пом’якшити наслідки повернення обмежень.
Як було раніше
Щоб зрозуміти, що саме змінилося, варто пригадати ситуацію до війни. У 2021 році діяла Поглиблена та всеосяжна зона вільної торгівлі (ПВЗВТ) між Україною та ЄС — частина Угоди про асоціацію. Вона скасовувала більшість мит, але залишала квоти для “чутливих” продуктів — зернових, м’яса, цукру, молочки. Все, що експортувалося понад ліміти, обкладалося митом.
На той момент ЄС був одним із головних торговельних партнерів України: туди йшло близько 30% усього продовольства, тоді як країни Азії отримували 49%. Основний потік експорту проходив через порти Одеси — понад 90% аграрних відвантажень.
За угодою, умови торгівлі мали бути переглянуті у 2022 році, однак велика війна зруйнувала ці плани. Через блокаду Чорного моря Євросоюз ухвалив тимчасові автономні торговельні заходи (АТЗ), повністю скасувавши мита й квоти. Завдяки цьому Україна фактично отримала доступ до спільного ринку ЄС, і вже у 2023 році туди постачалося 59% усього агроекспорту.
Але у червні 2025 року Єврокомісія вирішила повернутися до старих правил — квоти та мита знову набули чинності.
Нові умови: що дозволено експортувати
У липні 2025 року віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка повідомив про домовленість щодо розширення квот. 13 жовтня Рада ЄС офіційно затвердила ці зміни. Як уточнила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, для 21 з 34 товарних позицій квоти перевищують навіть максимальні обсяги експорту за час дії АТЗ.
Проте для основних експортних культур ситуація складніша. У 2021 році Україна постачала до ЄС 7,4 млн тонн кукурудзи, у 2024 році — 13,7 млн тонн, а нова квота становитиме лише 1 млн тонн. Для пшениці ліміт визначили на рівні 1,3 млн тонн проти 6,3 млн у 2024 році. Водночас для цукру, попри збільшення квоти до 100 тис. тонн (на 500% більше, ніж у 2021-му), цього все одно недостатньо — у 2024 році поставки сягали 326 тис. тонн.
М’ясо птиці також потрапило під обмеження: у 2024 році експорт становив 136 тис. тонн, тоді як нова квота — 120 тис. тонн. Для яєць встановлено “стелю” у 18 тис. тонн замість 60 тис. у 2024 році.
Таким чином, нова угода є компромісом між політикою ЄС і реальними потребами українського агросектору. Експерти зазначають, що фактично вона відповідає сценарію, який мав бути реалізований ще у 2022 році, якби війна не змінила хід подій.
Як пояснила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко, “ПВЗВТ — це частина Угоди про асоціацію, вона не може бути еквівалентом автономних заходів. АТЗ — це максимум лібералізації, який можливий лише після вступу України до ЄС”.
Що далі
Попри збільшення квот, вільною торгівлею це назвати складно. Аграрії шукають альтернативні ринки збуту — зокрема, завдяки відновленню морського експорту через порти Великої Одеси.
“З 2024 року ми маємо змогу поступово повертатися на традиційні ринки. Якщо везти продукцію в ЄС стає економічно невигідно через мита, експортери переорієнтовуються”, — зазначає Авраменко.
Однак окремі категорії залишаються проблемними. Найбільше страждає продукція, що потребує “холодного ланцюга” — м’ясо, яйця, молочні вироби, соки. Для них ЄС поки не створив гнучких механізмів доступу.
Тепер оновлення торговельної частини має пройти через Комітет асоціації Україна-ЄС у торговельному складі. Після формального схвалення документ набуде чинності через 15 днів. Очікується, що нові правила реально почнуть діяти у 2026 році.
