Брюссель планує подовжити дію тимчасового захисту для громадян України до 4 березня 2028 року, проте правила суттєво посиляться. Єврокомісар з питань внутрішніх справ Магнус Бруннер 26 червня презентував оновлену пропозицію щодо відповідної директиви ЄС. Відтепер у прихистку відмовлятимуть новоприбулим українцям, які за вітчизняним законодавством є військовозобов’язаними і не мають законних підстав для виїзду за кордон.
Таке коригування європейської політики відбулося після детальних перемовин із Києвом задля врахування оборонних потреб нашої держави. Офіційний Брюссель прямо зазначає, що зважає на законні потреби України у відновленні та захисті.
Хто втратить право на спрощений статус
Нові обмеження запрацюють одразу після затвердження проєкту Радою ЄС кваліфікованою більшістю голосів та його офіційної публікації. Повне консенсусне голосування усіх 27 країн не знадобиться, тому ухвалення фактично гарантоване. Дипломати розглянуть документ уже наступного тижня, а фінальне рішення очікується до середини липня – періоду літніх відпусток єврочиновників. Оскільки Єврокомісія заздалегідь узгоджує такі вагомі кроки з ключовими столицями, частина з них, очевидно, вже надала неформальну згоду.
Під дію обмежувальних заходів потраплять не лише чоловіки віком 23-60 років, які обмежені у праві виїзду. Відмову отримають також жінки та молодь до 23 років, якщо вони добровільно вступили до лав ЗСУ і не звільнилися зі служби. Аналогічно без пільг залишаться ті військовозобов’язані, які виїхали за кордон за легальним дозволом у відрядження, але вирішили не повертатися.
Під час розгляду заявок органи країн-членів вимагатимуть від чоловіків призовного віку паперові докази права на виїзд. Необхідно буде показати офіційний документ, який звільняє особу від військового обов’язку на батьківщині.
Проте розробники змін заспокоюють: нові правила не матимуть зворотної сили. Ті, хто вже отримав статус захисту в ЄС, можуть не хвилюватися. Наразі про жодну депортацію назад в Україну не йдеться. Це ж стосується і юнаків, яким виповнилося 23 роки вже під час перебування в Європі – їм автоматично подовжать документи.
Демографія міграції та застереження Ради Європи
За офіційною статистикою Євростату, на березень 2026 року в країнах ЄС перебувало 4,33 мільйона українських утікачів від війни. Серед цієї маси дорослі чоловіки становлять найменшу частку – лише 26,6%, тоді як жінки охоплюють 43,3%, а діти – 30,1%. Головними країнами прихистку залишаються:
- Німеччина – 1 274 955 осіб (29,4% від загальної кількості)
- Польща – 961 405 осіб
- Чехія – 379 820 осіб
При цьому за питомою вагою на тисячу місцевих жителів лідирують Чехія (34,8), Польща (26,3) та Словаччина (26,2).
Така масштабна присутність змушує правозахисників хвилюватися через можливі утиски. Комісар з прав людини Ради Європи Майкл О’Флаерті оприлюднив заяву, закликавши країни утриматися від поспішного згортання програм допомоги. Він наголосив на важливості дотримання принципу невислання, адже жоден регіон України зараз не є цілком безпечним. Правозахисник підкреслив, що відмова у захисті цілій групі людей за ознаками статі та віку потребує серйозного обґрунтування, а призовні процедури можуть стати приводом для індивідуальних скарг.
Лазівка через статус біженця та плани репатріації
У Брюсселі відкидають звинувачення в дискримінації, посилаючись на пряме прохання української влади. Водночас європейські експерти підтверджують, що ухилянти зможуть подавати індивідуальні прохання про класичний притулок. Звичайна процедура отримання статусу біженця залишається незмінною для кожного.
Щоправда, сам лише страх перед мобілізацією чи бойовими діями не є достатнім приводом для отримання класичного біженства. Натомість заявники зможуть апелювати до Конвенції про статус біженців, якщо доведуть факти свавільного покарання, катувань, незаконного позбавлення волі чи порушення прав людини під час призову. Іншою вагомою підставою може стати відмова від служби з міркувань совісті за відсутності альтернативної цивільної служби.
Паралельно з подовженням директиви ЄС готує підґрунтя для повернення українців додому. Брюссель прагне з часом повністю відійти від системи екстреного захисту, перевівши мігрантів на стабільні правові статуси або стимулюючи репатріацію.
Магнус Бруннер анонсував запуск пілотного проєкту добровільного повернення та відновлення. Ця ініціатива має запрацювати наприкінці 2026 року і наразі перебуває на початковій стадії. Двоє європейських посадовців пояснили, що суть програми полягає в наданні детальної інформації про реальний стан справ із житлом, медициною та освітою в конкретних населених пунктах України, аби люди могли ухвалити зважене рішення про повернення.
