Обіцянки офіційного Будапешта у відносинах з Україною та Брюсселем знову виявилися ненадійними.
Новий угорський уряд на чолі з Петером Мадяром вирішив повернутися до практики штучного блокування євроінтеграційних кроків Києва. Через таку позицію Угорщини запланований Брюсселем сценарій одночасного старту всіх переговорних кластерів повністю провалився. На практиці це означає, що амбітні плани європейських та українських посадовців щодо прискореного вступу нашої держави наразі поставлені на тривалу паузу. Європейські союзники вже відкрито визнають, що ключові рішення доведеться відкласти щонайменше до початку осені.
Ситуація виглядає неоднозначною.
З одного боку, Будапешт демонструє готовність до діалогу, але з іншого — висуває непублічні умови. На тлі цих подій у Брюсселі розпочала роботу чергова Міжурядова конференція, яка мала продемонструвати єдність.
Марта Кос, яка відповідає за розширення в Єврокомісії, ще в червні прогнозувала справжній дипломатичний прорив у липні.
Однак реальність виявилася значно складнішою.
У Києві намагаються зберігати дипломатичний оптимізм. Тарас Качка, який представляв Україну на цій зустрічі прямо перед своєю відставкою з посади віцепрем’єра з євроінтеграції, висловив сподівання на прогрес найближчими тижнями. Проте дипломатичні джерела вказують, що Угорщина не збирається поспішати. Час наразі працює саме на команду Петера Мадяра.
Більшість європейських столиць підтримують Україну.
Для зняття блокування Мадяру потрібні конкретні кроки. Йому необхідна особиста зустріч із президентом Володимиром Зеленським, розморожування фінансування з боку ЄС та реальні дії Києва щодо угорської меншини.
Перспектива відкриття всіх блоків залишається реальною. Головне — не давати приводів для критики нашим противникам усередині ЄС.
Ранковий запуск та урядові ротації в Києві
Чергове засідання Міжурядової конференції розпочалося у бельгійській столиці у вівторок о 8:00 ранку.
Ранній початок переговорів став вельми вдалим тактичним моментом. Це дозволило уникнути юридичних суперечок навколо статусу голови української делегації.
Напередодні Володимир Зеленський анонсував масштабні кадрові зміни в Кабінеті міністрів України. Попри те, що таке пряме втручання глави держави у формування уряду виходить за межі його конституційних повноважень, європейські партнери традиційно заплющили на це очі. Оскільки відставка першої віцепрем’єрки Юлії Свириденко та всього Кабміну була запланована у Верховній Раді на середину дня, Тарас Качка встиг провести переговори у Брюсселі як чинний урядовець. Лише після завершення засідання Міжурядової конференції він офіційно втратив свої повноваження.
Формат Міжурядової конференції є головним інструментом для проведення предметних переговорів про членство.
Для української сторони це засідання стало вже третім за рахунком.
Перша така зустріч відбулася у 2024 році, започаткувавши офіційний переговорний процес. Тоді європейським лідерам довелося буквально виштовхати Віктора Орбана з зали засідань «на каву», щоб ухвалити історичне рішення. Після цього Будапешт перейшов до тотального та безкомпромісного вето, яке тривало аж до поразки Орбана на виборах. Друга зустріч пройшла 15 червня 2026 року, коли ЄС нарешті відкрив перший переговорний кластер.
Під час нинішнього засідання сторони офіційно відкрили шостий кластер під назвою «Міжнародні відносини».
Усі 33 глави майбутньої угоди про вступ поділені на шість тематичних блоків. Наразі Україна перестрибнула з першого блоку одразу на останній.
Для цього є логічні причини.
Останній кластер є найменшим за обсягом.
Він містить лише два напрямки, де українське законодавство найбільше відповідає стандартам Євросоюзу. Експерти оцінюють готовність України за цими пунктами на тверду четвірку за європейською шкалою оцінювання.
Цей рівень вважається цілком достатнім.
Деякі технічні питання та шліфування законодавчих норм можна без проблем відкласти на завершальний етап інтеграції. Наприклад, рівень узгодженості зовнішньої політики Києва з рішеннями ЄС наразі сягає вражаючих 99%. Такими показниками не може похвалитися жодна інша країна-кандидат.
Саме тому Брюссель погодився відкрити цей блок.
Проте для Києва такий обмежений результат точно не був межею бажань.
Як готувався пакетний підхід до переговорів
Сценарій паралельного відкриття першого та шостого кластерів розроблявся європейцями ще торік. Це мало продемонструвати швидкі успіхи України на шляху реформ. Планувалося, що Київ зможе виконати всі вимоги за цими напрямками майже одразу після офіційного старту переговорів.
Наступним етапом мало стати послідовне відкриття другого та третього кластерів, які регулюють питання внутрішнього ринку та конкуренції. Найскладніші блоки під номерами 4 (енергетика, транспорт і цифровізація) та 5 (аграрний сектор) планували запускати в останню чергу.
Через постійне блокування з боку Будапешта сторонам довелося шукати нестандартні дипломатичні рішення. Європейська комісія спільно з українськими профільними міністерствами підготувала ґрунт для одночасного відкриття всіх блоків. Сторони завчасно обмінялися офіційними переговорними позиціями щодо кожної з глав.
Такий крок мав дозволити розпочати переговори за всіма напрямками одночасно.
Раніше Європейський Союз ніколи не практикував подібних експрес-процедур.
Зазвичай цей процес розтягувався на довгі роки. Проте для України європейські партнери були готові зробити виняток.
Про готовність застосувати цей підхід відкрито заявляла єврокомісарка Марта Кос. Вона щиро сподівалася на позитивне вирішення питання під час засідання в липні.
Проте ці оптимістичні очікування так і не справдилися.
Причини цього фіаско криються у двосторонніх відносинах.
Порушена обіцянка Будапешта та криза довіри
Українська сторона повністю виконала свою частину домашньої роботи для проведення Міжурядової конференції.
Будь-які закиди у соцмережах щодо недостатнього прогресу реформ чи корупційних перешкод є абсолютно безпідставними.
Хоча експертні дослідження показують, що Київ виконав план реформ Качки-Кос лише на 15%, європейські партнери були готові заплющити на це очі. Європейська правда регулярно аналізує ці процеси й закликає владу до активніших дій.
Головною і єдиною перепоною на переговорах 14 липня стала позиція Угорщини.
Новий уряд у Будапешті порушив політичні домовленості. Це створює серйозний прецедент і руйнує довіру між країнами-сусідами.
Нагадаємо, після зміни влади в Угорщині сторони розпочали активні консультації щодо прав угорської меншини на Закарпатті. Переговори йшли важко, але конструктивно. На початку червня сторони досягли компромісу: Україна погодилася внести зміни до офіційного плану дій щодо нацменшин. Детальніше про цю угоду розповідала «Європейська правда» у своєму аналітичному матеріалі.
У відповідь Угорщина гарантувала повне розблокування євроінтеграційного треку України.
Така позиція Будапешта приємно здивувала більшість аналітиків.
Більшість експертів вважали, що Петер Мадяр розблоковуватиме кластери поступово, вимагаючи від Києва реальних кроків замість декларацій. Адже повна імплементація законодавства про меншини вимагає значного часу й не могла відбутися миттєво.
Проте угорська сторона вирішила діяти інакше.
Обіцянку зняти вето озвучили на закритих зустрічах. Офіційний Київ публічно подякував угорським колегам, не зустрівши жодних заперечень.
В Офісі президента вирішили, що кризу подолано, і відклали підготовку термінової зустрічі лідерів країн.
Але невдовзі угорський уряд раптово змінив свою позицію.
Представники Мадяра продовжили блокувати ухвалення рішень у ЄС, використовуючи надумані аргументи й не висуваючи чітких вимог.
Ця поведінка дуже нагадувала часи правління Віктора Орбана.
Саме через це переговори опинилися в глухому куті.
Календарний тупик ЄС та осінні перспективи
Попри скептичні прогнози, українські урядовці продовжують запевняти, що вето Будапешта вдасться обійти ще до кінця липня.
Однак європейські дипломати та експерти дуже сумніваються у реалістичності таких заяв.
Ситуація з позицією Угорщини залишається складною.
Угорські дипломати намагаються продемонструвати конструктивність, заявляючи, що не блокують процес принципово. Вони просто пропонують відкласти це рішення на невизначений термін.
Відсутність чітко сформульованих вимог з боку Будапешта суттєво ускладнює переговорний процес. Раніше угорська сторона нібито погоджувалася розблокувати другий та третій кластери, але цього так і не відбулося. Петер Мадяр наразі не має жодних стимулів для поступок Києву.
Нещодавня коротка зустріч Мадяра та Зеленського в Анкарі на полях саміту НАТО завершилася домовленістю про майбутній повноцінний діалог. Будь-які вагомі компроміси угорський лідер прибереже саме для цих двосторонніх перемовин.
Точна дата зустрічі лідерів досі не погоджена. Організувати її найближчими днями технічно неможливо.
Тим часом європейські інституції готуються до літніх канікул.
У серпні політичне життя у Брюсселі фактично зупиняється. Остання робоча зустріч послів країн ЄС запланована на 29 липня. Провести складні процедури узгодження за такий короткий термін нереально.
«Всі інші кластери відкладемо до осені», — констатував керівник МЗС Литви Кястутіс Будріс, наголосивши на шкідливості такого зволікання для загального темпу реформ.
Для Мадяра вкрай важливо продемонструвати внутрішній аудиторії, що він не діє під тиском Брюсселя. Тому він свідомо затягуватиме процес євроінтеграції України, доки не вирішить питання фінансування власної країни.
Це робить липневий сценарій практично неможливим.
Якщо затримка обмежиться початком осені, а ЄС зрештою відкриє всі заблоковані глави, це все одно можна буде вважати перемогою.
Надалі швидкість процесу залежатиме виключно від якості реформ в Україні. Відсутність прогресу більше не вдасться списати на деструктивну позицію сусідів. Крім того, затягування переговорів може стати виправданням для тих українських сил, які намагаються гальмувати реформи під приводом відсутності реальних євроінтеграційних перспектив.
