Одна з найстаріших фармацевтичних компаній України – “Дарниця” – опинилася в центрі масштабного протистояння з найбільшими аптечними мережами країни. Через переповнені склади і різке падіння продажів завод вже двічі зупиняв виробництво у 2025 році та скорочував персонал.
За підрахунками компанії, у червні 2025 року продажі впали на 30% у порівнянні з минулим роком, а за наступні два місяці падіння сягнуло 50%. Керівництво “Дарниці” пояснює ситуацію “економічною війною” з аптечними мережами, яка триває з початку року після заборони державою маркетингових платежів. Аптеки ж відкидають звинувачення і заявляють, що проблема – у високих цінах компанії та конкуренції з дешевшими аналогами.
Попри кризу, у “Дарниці” наголошують, що не збираються відступати. “Ми тут надовго. Одягли необхідну “форму” і будемо боротися з тією реальністю, яка склалася”, – заявила членкиня ради директорів компанії Катерина Загорій.
Що відбувається
У 2024 році “Дарниця” займала 15% ринку за обсягом продажів та близько 5% у грошовому вимірі. Проте вже у березні 2025 року ці показники знизилися до 10% і 3% відповідно, і компанія опустилася з другого на четверте місце серед виробників ліків. За словами CEO Андрія Обрізана, продукція просто не має куди збуватися, адже мережі скоротили закупівлі.
Склади заводу, розраховані на 10 тис. палет, заповнені на 95%. Компанія вимушена переходити на ручне планування і тимчасово зупиняти окремі лінії. Востаннє подібна зупинка відбувалася ще у 1998 році. “Це справжній шок для всього ринку”, – підкреслила Загорій.
Щоб знизити навантаження, “Дарниця” скоротила 11% працівників, заморозила інвестиції у нові розробки і закрила частину вакансій. При цьому витрати продовжують залишатися високими – навіть коли виробництво зупинено, критичні системи заводу працюють.
Ринок без правил
Причиною загострення став давній конфлікт між аптеками та виробниками через маркетингові платежі. Протягом 15 років мережі диктували умови, а після того як уряд заборонив такі практики, фармринок увійшов у турбулентність. Очікуваного зниження цін держава не побачила, що викликало ще більше суперечок.
Аптеки пояснюють ситуацію тим, що без додаткових платежів продукція “Дарниці” виявилася дорожчою за аналоги. Водночас у компанії наполягають, що продажі блокуються цілеспрямовано. Так, “Цитрамон-Дарниця”, який у 2024 році був лідером ринку, зараз поступився позиціями “Лубнифарму”. За даними сервісу Tabletki, у Києві препарат від “Лубнифарму” є в 1 039 аптеках, тоді як варіант від “Дарниці” – у 699.
Обрізан зазначає: “У провідній п’ятірці аптечних мереж наш “Цитрамон” майже зник з полиць. Його витіснили інші виробники”. За його словами, саме ці мережі забезпечують близько 70% доходів від продажу ліків в Україні.
Плани на виживання
Компанія намагається компенсувати втрати за рахунок співпраці з менш відомими мережами та експорту. Зростання в інших каналах дозволило перекрити приблизно 30% падіння, однак цього замало. Експортна частка доходу зросла з 5% у 2024 році до 10% у 2025-му, і “Дарниця” виходить на нові ринки – Австралію, Польщу та Хорватію.
Проте, як підкреслює Загорій, компанія завжди робила ставку на внутрішній ринок. Тому головною стратегією залишається боротьба всередині країни. “Ми впевнені у своїй правоті і готуємо звернення до Антимонопольного комітету. Дії аптек мають ознаки недобросовісної конкуренції”, – заявляє Обрізан.
Реакція влади та перспективи
У МОЗ не вірять, що “Дарниця” може збанкрутувати, проте настрої регулятора скептичні. В уряді лунають заяви, що компанія “сама вистрілила собі в ногу”, розпочавши конфлікт з аптечними мережами. Водночас у “Дарниці” вважають, що врегулювати ситуацію може лише держава, і замовили дослідження у Київській школі економіки та ГО “Технології прогресу”. Їх мета – створити нову модель регулювання ринку.
Поки ж фармринок залишається у “позиційній війні”, а пацієнти дедалі частіше стикаються з відсутністю звичних ліків на полицях аптек. Чи вдасться “Дарниці” вистояти у цій боротьбі – залежить від рішень регуляторів та готовності ринку до змін.
