Ранковий вибух у Латвії 7 травня змусив європейських політиків інакше подивитися на успіхи українських атак по російському тилу. Невідомий безпілотник поцілив у нафтобазу, пошкодивши чотири резервуари, які лише дивом виявилися порожніми. Хоча пожежу загасили швидко, цей інцидент став найбільш тривожним сигналом у низці «візитів» БпЛА до країн НАТО.
Офіційна Рига намагається зберігати спокій. Президент Едгарс Рінкевичс назвав подію прямим наслідком російської агресії, а МЗС країни традиційно виставило ноту протесту Москві. Проте всередині Латвії зріє політична криза: опозиція вже вимагає відставки міністра оборони через нерішучість військових, які бачили дрон, але не збили його.
Україна опинилася у делікатній ситуації. З одного боку, удари по Приморську та Усть-Лузі критично зменшують нафтові доходи Кремля. З іншого — близькість цих об’єктів до кордонів ЄС робить помилкові зальоти дронів майже неминучими.
Київ пояснює такі інциденти роботою російських систем РЕБ. Глушилки дезорієнтують апарати, змушуючи їх змінювати курс у бік Фінляндії чи Естонії.
Ризик «дружнього вогню» став ціною великої війни. Росія активно користується цим, розганяючи фейки про запуск дронів безпосередньо з територій країн Балтії. Такі звинувачення вже лунали від Сергія Шойгу та Сергія Лаврова, хоча союзники їх категорично відкидають.
Проте риторика партнерів помітно стає жорсткішою. Якщо у березні Фінляндія та Литва ставилися до ситуації з розумінням, то зараз тон змінився.
Прем’єр Фінляндії Петтері Орпо під час зустрічі з Володимиром Зеленським 3 травня назвав порушення авіапростору неприпустимим. Його підтримав міністр оборони Антті Хяккянен, закликавши Київ планувати операції ретельніше.
Це серйозний виклик для дипломатії.
У Латвії прем’єрка Евіка Сіліня теж висловила претензії, але до власних військових. Жителі отримали сповіщення про небезпеку вже після вибуху на нафтобазі.
Наразі достеменно не відомо, чий саме апарат атакував латвійський об’єкт 7 травня. Відео свідчать про літаковий тип БпЛА, що візуально нагадує українські далекобійні моделі.
Існує небезпека провокацій «під чужим прапором». Кремль може використовувати копії українських дронів для ударів по НАТО, щоб посварити Київ із сусідами.
Найбільша хвиля подібних інцидентів була зафіксована у березні 2026 року. Тоді українські сили масовано атакували порти Ленінградської області.
Хронологія березневих «зальотів» виглядає насиченою:
- 23 березня: падіння БпЛА на озеро у Литві та влучання в трубу електростанції в Естонії.
- 28-29 березня: перші знахідки уламків у Фінляндії біля міста Коувола та в Паріккала.
- 31 березня: масовий захід близько десяти безпілотників у повітряний простір Естонії.
Саме тоді президент Литви Гітанас Науседа застерігав, що гарантувати відсутність таких випадків неможливо. Тодішню стриманість союзників підтверджувала і голова МЗС Фінляндії Еліна Валтонен.
Вона заявляла, що Гельсінкі не вимагає від Києва припиняти атаки на російські нафтобази.
Але травневі події в порту «Приморськ» знову привели українські дрони на фінську землю. Два апарати впали у Фінляндії якраз напередодні візиту Зеленського до Єревана.
Географія диктує умови. Короткий шлях до Балтійського моря лежить вздовж східних кордонів НАТО.
Це створює фізичну близькість до зони бойових дій. Мешканці прикордоння іноді можуть бачити дим від пожеж на російських терміналах зі своїх вікон.
Естонія вже пропонувала Україні змінити «польотні коридори». Литва також наполягає на оперативному обміні даними про кожен «загублений» апарат.
Українське МЗС вустами Георгія Тихого принесло щирі вибачення друзям. Київ намагається загасити невдоволення, акцентуючи на тому, що єдиний винуватець — це Росія.
Міністр Андрій Сибіга вдячний за те, що партнери поки поділяють цей підхід.
Проте тиск громадськості у демократичних країнах ігнорувати неможливо. Люди хочуть миру і безпеки, навіть якщо повністю підтримують боротьбу України.
Тому подальша доля «кінетичних санкцій» залежить від ювелірної точності розробок. Пошук спільних рішень із союзниками стає критично важливим для збереження єдності.
Адже будь-яка тріщина у відносинах — це подарунок Москві.
Поки удари тривають, небо над Балтикою залишатиметься зоною підвищеної напруги. Росія не припинить спроб дестабілізувати регіон через гібридні операції.
