Березень 2026 року ознаменувався гучним резонансом в українському медіапросторі. Приводом для палких дискусій став випадок Ірини Харациді-Логінової, яку Харківський територіальний центр комплектування не лише помилково поставив на облік, а й оголосив у розшук. Це спровокувало хвилю занепокоєння серед громадян та дало ґрунт для численних маніпуляцій.
Ірина не має медичної чи фармацевтичної освіти – вона керує відділом кадрів у приватній структурі. Відповідно до норм закону, жінка взагалі не підлягала взяттю на військовий облік. Поки представники Міністерства оборони пояснюють інцидент технічним збоєм, проросійські ресурси активно використовують цю ситуацію для поширення дезінформації.
Пропагандистські майданчики намагаються переконати аудиторію, що це початок тотальної мобілізації жінок. Поодинокі випадки системних помилок видають за підготовку до примусового залучення українок до лав Збройних Сил, хоча юридичних підстав для таких тверджень немає.
Журналісти видання “Українська правда” детально розібралися, чи існують реальні плани щодо примусового призову жінок.
Аналіз кейсу Харациді-Логінової та позиція оборонного відомства
Ірина Харациді-Логінова вперше розповіла про свій досвід. Ситуація з’ясувалася випадково: під час подання звітності про військовозобов’язаних своєї компанії жінка помітила у базах і власне прізвище.
“Я поставила собі Резерв+, оновила там дані, і дійсно підтягнулись дані. Мені підтягнулась військово-облікова спеціальність 912 – це категорія обліку військовозобов’язаних, які спеціалізуються на роботі в клубах та бібліотеках. Ну, я філолог. Це мої дані взяли, завантажили, провели по всіх системах, ніхто нічого не перевіряв, придумали що захотіли”, – поділилася вона деталями інциденту.
Найбільшим шоком стало те, що в цифровому реєстрі вона значилася як особа, яку розшукує ТЦК та СП міста Харкова.
Олег Берестовий, який очолює ІТ-департамент Міноборони, зауважив, що “Резерв+” лише транслює інформацію з реєстру “Оберіг”. Дані потрапляють туди або через оцифрування паперових карток ТЦК, або з інших баз даних, що іноді призводить до помилок при ручному внесенні ідентифікаційних кодів.
Посадовець запропонував два шляхи вирішення проблеми:
- Скористатися функцією виправлення даних онлайн безпосередньо у застосунку “Резерв+”.
- Особисто з’явитися до ТЦК з оригіналами документів для актуалізації інформації в реєстрі.
Варто додати, що випадок у Харкові не є унікальним. Психологиня Агата Захарян у мережі Threads повідомила про аналогічну ситуацію.
За словами Захарян, вона виявила понад два десятки жінок, які несподівано для себе опинилися на обліку в одному з районів Харкова.
У Міністерстві оборони через офіційну сторінку в Threads підтвердили, що вивчають ці випадки, оскільки вони мають ознаки системної помилки програмного забезпечення.
Ситуацію підігріла рекламна кампанія рекрутингового центру Drone Force. У межах агітації фахівців з безпілотників на вулицях з’явилися плакати, що закликають долучатися до ЗСУ як чоловіків, так і жінок.
Анонімні джерела в мережі Telegram почали маніпулятивно пов’язувати ці заклики до добровільної служби з технічними негараздами в електронних реєстрах.
Проте офіційна позиція залишається незмінною: жодної примусової мобілізації жінок не готується.
Законодавчі обмеження та коментарі народних обранців
Маніпуляції навколо “жіночого питання” стали улюбленим інструментом ворожих каналів, які запевняють, що система спеціально створена так, аби з неї неможливо було вийти після помилкового включення.
“Українська правда” звернулася за роз’ясненнями до членів профільного комітету Верховної Ради.
Олександр Федієнко, народний депутат від “Слуги народу”, наголосив: чинне законодавство не передбачає примусу для жінок. Обов’язковий облік стосується лише медичних та фармацевтичних працівниць, але навіть вони йдуть на службу виключно за власним бажанням.
Депутат пояснив:
- Жінки інших професій можуть ставати на облік лише добровільно.
- Для запровадження примусової мобілізації необхідно змінювати закон, а таких ініціатив у парламенті немає.
- Ситуація з Харациді-Логіновою – це або людський фактор, або технічний збій.
Наразі Федієнко вже надіслав депутатські запити до Міноборони, щоб з’ясувати причини розсилки повідомлень про розшук цивільним жінкам.
Він запевнив, що проблему буде усунуто, а винних посадовців ТЦК, якщо їхню провину доведуть, притягнуть до відповідальності.
“У будь-якому разі, примусово цих жінок ніхто не мобілізовуватиме”, – резюмував парламентар.
Його позицію розділяє і Соломія Бобровська з фракції “Голос”, яка також працює в оборонному комітеті.
За її словами, ані в Раді, ані в командуванні ЗСУ чи Нацгвардії питання примусового призову жінок навіть не обговорюється, оскільки суспільство до цього категорично не готове.
Олександр Федієнко переконаний, що надмірна чутливість цієї теми – результат когнітивної війни, яку веде Російська Федерація.
Ворог цілеспрямовано б’є по вразливих місцях, використовуючи анонімні ресурси в Telegram для дестабілізації відносин між владою та народом. Суспільство часто піддається емоціям і тиражує ці наративи, не перевіряючи факти.
Питання мобілізації залишається одним із найскладніших для українців. Саме тому будь-які новини про жінок у війську миттєво стають об’єктом для спекуляцій та штучного нагнітання паніки.
Попри це, роль жінок в обороні країни зростає природним шляхом. За даними Головнокомандувача Олександра Сирського, у Силах оборони вже перебувають понад 75 тисяч жінок, і їх кількість постійно збільшується завдяки особистому вибору кожної.
Примусова мобілізація не стоїть на порядку денному. А випадки з помилковим обліком у Харкові чи інших містах Міноборони обіцяє оперативно виправити, запевняючи, що це лише недоліки цифровізації, які не тягнуть за собою реального призову.
