Кабінет міністрів узявся за одну з найбільш зарегульованих галузей – роздрібний продаж ліків. Після десятиліть фактичної закритості фармритейлу влада дозволила автозаправним станціям торгувати безрецептурними препаратами, а “Укрпошта” готується масштабувати доставку медикаментів. На цьому тлі інтерес до ринку проявили й супермаркети.
Раніше вхід для сторонніх гравців пояснювали турботою про безпеку пацієнта. Тепер у Міністерстві охорони здоров’я визнають – світ рухається до ширшої моделі продажу ліків, не обмеженої лише аптеками.
Аптечні мережі та фармацевти виступили проти. Вони переконані, що спрощення стандартів створює ризики для споживачів. Частина учасників ринку водночас визнає – і самі аптеки не завжди дотримуються всіх норм. Реформа вже запущена, але дискусія лише набирає обертів.
Передумови конфлікту на фармринку
Останні три місяці стали для галузі найбільш турбулентними за кілька років. Це відбувається на тлі затяжного протистояння між окремими виробниками – зокрема “Дарницею” та “Інтерхімом” – і п’ятьма найбільшими аптечними мережами.
Протягом майже року сторони зберігали крихкий баланс. Його порушило рішення уряду дозволити АЗС продавати безрецептурні препарати. Для ринку, який десятиліттями залишався закритим, це стало сигналом про зміну правил гри.
Досі ліки могли продавати лише фахівці з фармацевтичною освітою в спеціально облаштованих приміщеннях із контролем температури. Такий режим формував окремий сектор економіки з високими доходами та жорстким регулюванням.
Ексклюзивний статус дозволяв аптекам впливати на виробників, які сплачували маркетингові збори за кращі умови викладки та продажу препаратів.
У результаті сформувалася домінуюча п’ятірка мереж – АНЦ, “Доброго дня”, “9-1-1”, “Подорожник”, “Бажаємо здоров’я”. Їхній вплив у галузі називали вирішальним.
Гравці ринку та чиновники згадували, що аптеки здатні блокувати регуляторні зміни і навіть великі угоди між бізнесами, якщо ті загрожують їхнім позиціям.
На початку 2026 року і фармкомпанії, і мережі АЗС сумнівалися, що продаж ліків на заправках стане реальністю. Проєкт змін до ліцензійних умов потрапив до Державної регуляторної служби 25 грудня 2025 року – за день до ухвалення урядом. Висновку служби тоді не було.
У постанові залишилися прогалини – зокрема щодо вимог до ліцензування АЗС і наявності фармацевта в кожній точці. Документ також не був узгоджений із законом “Про лікарські засоби”, який визначає аптеку єдиним місцем продажу медикаментів.
Частина співрозмовників на ринку називала рішення інструментом тиску на мережі. За їхніми словами, уряд демонстрував готовність допустити конкурентів, аби змусити аптеки до поступок.
Подібні розмови лунали і під час нарад у 2025 році під головуванням заступниці керівника Офісу президента Ірини Верещук. Тоді міністр охорони здоров’я порушував тему відкриття ринку для нових гравців.
Однак у березні уряд закріпив зміни та уточнив їх, що розвіяло сумніви щодо тимчасового характеру нововведень. Заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар назвав рішення прагматичним і заперечив його використання як інструменту торгу.
“Ми регулятор фармринку, а не перемовник. Це наша позиція, ми її озвучили і реалізували”, – заявив Гончар.
Легші вимоги для автозаправок
Початкова редакція правил передбачала, що один фармацевт міг відповідати за всі АЗС в області. Оновлені регуляції ще більше спростили вимоги.
Тепер за всі точки продажу може відповідати одна особа з освітою не нижче фахового молодшого бакалавра з фармації. Вона може здійснювати фармацевтичну опіку дистанційно, але це не є обов’язком.
Аптеки ж і надалі повинні мати в кожному приміщенні окремого кваліфікованого працівника.
У МОЗ пояснюють – на заправках продаватимуть лише безрецептурні препарати, тож консультації не передбачені. Споживач має сам ухвалювати рішення про їх застосування.
Водночас у міністерстві визнають, що знайти фармацевта на кожну АЗС нереально. Мета – зберегти баланс між доступністю і безпекою.
Нові правила фактично закріпили продаж ліків на АЗС як виняток із чинного законодавства. Це викликало критику з боку Антимонопольного комітету.
У відповіді на звернення Асоціації фармацевтів комітет повідомив, що не підтримує ініціативу через спрощені умови ліцензування для АЗС, які створюють конкурентну перевагу.
У МОЗ наголошують – акцент зроблено на доступності, а не на зміні статусу аптек. Безрецептурні препарати залишаються єдиною категорією для продажу на заправках.
До 11 березня мережі “Укрнафта” та ОККО подали заявки на ліцензії, п’ять їхніх АЗС вже отримали дозволи.
У міністерстві припускають, що поява нових гравців може вплинути на ціни, однак головним пріоритетом називають розширення доступу до ліків. Націнка на безрецептурні препарати обмежена 35%, що ставить під сумнів рентабельність для заправок.
“Укрпошта” масштабує доставку медикаментів
Паралельно державний поштовий оператор планує розширити програму доставки ліків і заявляє про можливість реалізації препаратів у 26 тисячах точок по країні.
Більшість опитаних представників фармринку скептично оцінюють цю цифру, сумніваючись у наявності відповідних приміщень.
За два роки компанія інвестувала близько 40 млн грн у розвиток аптечного напрямку – на автоматичне сортування, сертифікований склад, ІТ-систему та забезпечення холодового ланцюга.
Укладено угоди з 20 виробниками. Водночас обсяги складських приміщень і кількість спеціалізованих авто не розкриваються.
Компанія заявляє, що з квітня почне доставку ліків у всі свої точки після завершення побудови температурного ланцюга.
За оцінками одного з дистриб’юторів, наявний склад дозволяє здійснювати доставку в заявлені точки приблизно раз на тиждень. Питання зберігання ліків у відділеннях із належним температурним режимом залишається відкритим.
Керівництво оператора запевняє, що відділення обладнають засобами контролю температури та вологості. Спочатку йтиметься про препарати з температурою зберігання до 25 градусів, пізніше – до 8 градусів. Таких близько 7% від загальної кількості.
У регуляторних органах зазначають – для покриття країни потрібні склади щонайменше на заході, півдні та в центрі. Інвестицій у 40 млн грн для цього може бути недостатньо.
Інтерес супермаркетів
Поки нові правила діють у тестовому режимі, міжнародна бізнес-асоціація звернулася до уряду з пропозицією дозволити продаж ліків і в продуктових мережах.
За словами співрозмовників ринку, інтерес до такого формату проявила мережа “Сільпо”. Автори звернення вважають, що супермаркети здатні забезпечити більшу доступність препаратів, ніж АЗС.
У МОЗ відповідають – найближчим часом дозволу для супермаркетів не буде, хоча загальний тренд на залучення нових гравців визнають.
Більшість великих виробників публічно не коментують зміни. В умовах конфлікту з аптечними мережами поява альтернативних каналів продажу для них вигідна. У “Дарниці”, наприклад, 30% продукції становлять безрецептурні препарати.
Аптечні мережі, у свою чергу, зосереджуються не на критиці виробників, а на аргументі безпеки пацієнтів та збереженні професії фармацевта.
Частина учасників ринку оцінює нововведення стримано або негативно. Деякі чиновники говорять про ризики, які можуть проявитися у разі помилкового застосування ліків.
У МОЗ підсумовують – мова йде виключно про безрецептурні препарати, а подібна практика діє у 16 країнах ЄС. Спрощення ліцензійних умов, за їхніми словами, не підриває безпеку, а розширює доступ до медикаментів.
