Найпомітніший стрибок eSIM у Південній Кореї стався не через інтерес користувачів до нової технології. Причина була значно приземленішою – кібератака, дефіцит фізичних карток і потреба швидко відновити зв’язок.
Саме цей випадок добре показав головну проблему ринку: індустрія вже давно говорить про майбутнє без пластикових SIM, але більшість абонентів до такого переходу поки не готові. Або просто не розуміють, навіщо це їм потрібно.
У Південній Кореї сьогодні використовується приблизно 2,9 мільйона eSIM. На перший погляд, цифра велика. Але на тлі 57 мільйонів користувачів мобільного зв’язку це лише 5% ринку.
Ще недавно частка була на рівні 3%. Зростання до 5% виглядає помітним, однак воно не стало результатом добровільного масового переходу. Багатьох користувачів фактично підштовхнули обставини.
У квітні 2025 року найбільший мобільний оператор країни SK Telecom повідомив про витік конфіденційних даних, пов’язаних із фізичними USIM-картками. Йшлося про 25-27 мільйонів абонентів.
Після інциденту компанія почала безкоштовно міняти картки клієнтам. Але фізичних SIM на всіх швидко не вистачало. Тож частина людей обрала eSIM як швидший варіант, а не як технологію, до якої давно прагнула перейти.
І це важлива деталь. Попит виявився вимушеним.
Однією з причин, чому пластикові SIM досі залишаються популярними, називають слабку поінформованість населення. Багато користувачів просто не мають чіткого уявлення, як працює eSIM, як її оформити і які переваги вона дає.
Уряд Південної Кореї визнає цю проблему. Там планують розробити політику, яка має стимулювати поширення нового стандарту. Серед можливих кроків – зменшення витрат для користувачів і допомога тим, кому складно самостійно оформити eSIM.
У США картина інша, але теж не повністю про добровільний вибір. Північна Америка, за даними Persistence Market Research, займає 38% ринку eSIM. Проте значну роль у цьому відіграють самі виробники смартфонів.
Нові моделі все частіше продаються без фізичного SIM-слота. Зокрема, лише eSIM підтримують усі iPhone, починаючи з 14-ї серії, Google Pixel 10, а також низка моделей Motorola.
Тобто користувач не завжди обирає eSIM. Іноді вибір уже зробили за нього.
У Європі та Великій Британії ситуація м’якша: більшість смартфонів підтримують обидва формати. Можна залишатися з фізичною карткою, а можна підключити віртуальну. Але й тут обізнаність залишається слабким місцем.
Опитування DataM Intelligence у Британії показало, що 40% респондентів взагалі не чули про eSIM. Ще 41% не знають, чи підтримує їхній телефон таку функцію.
Для технології, яку називають майбутнім мобільного зв’язку, це серйозний бар’єр. Бо навіть найзручніше рішення не поширюється швидко, якщо користувачі не розуміють, як ним скористатися.
Попри це, галузеві прогнози залишаються оптимістичними. У GSMA у 2024 році заявляли, що до 2028 року половина нових підключень може здійснюватися через eSIM.
До 2030 року цей показник, за очікуваннями, здатен зрости до 88%.
Аналітики пов’язують це з кількома чинниками: появою більшої кількості смартфонів і гаджетів без фізичного SIM-лотка, спрощенням переходу між операторами, а також просуванням eSIM як екологічнішої альтернативи пластиковим карткам.
Та поки реальність стриманіша за прогнози. У різних регіонах eSIM справді набирає обертів, але часто не тому, що абоненти активно прагнуть нового формату. Десь їх підштовхує дефіцит SIM-карток після кібератаки. Десь – конструкція смартфона без слота.
Головний висновок простий: технологія вже готова, але користувачі ще не всюди готові до неї.
