Понад три десятиліття після аварії на Чорнобильській АЕС медики продовжують фіксувати її вплив на здоров’я населення. Одним із найпомітніших наслідків досі залишається зростання випадків злоякісних утворень щитовидної залози.
Після пікового періоду захворюваності статистика поступово знижується, однак повністю проблема не зникла. Особливо це стосується тих, хто під час катастрофи був дитиною – саме вони досі відчувають наслідки опромінення.
Про ці спостереження розповів директор Інституту ендокринології та обміну речовин імені Василя Комісаренка, академік Микола Тронько під час пресконференції НАМН України.
За його словами, одразу після аварії саме патології щитовидної залози стали ключовою медичною проблемою для населення.
Дослідження українських і американських науковців показали масштаб впливу – приблизно 13,5 тисячі дітей зазнали опромінення щитовидної залози, наслідки якого простежуються й сьогодні.
Окремі аспекти впливу радіації довго залишалися дискусійними через складність доведення прямого зв’язку.
Тодішні уявлення про розвиток онкологічних захворювань не пояснювали ситуацію повністю.
Зокрема, вважалося, що латентний період раку може тривати від чотирьох до шести років.
Втім, вже у 1986 році хворобу почали виявляти у дітей віком до чотирьох років, що вказувало на значно швидший розвиток патології.
Наукова спільнота тривалий час обговорювала ці дані на різних рівнях.
Це були масштабні дискусії як в Україні, так і за її межами.
У підсумку вдалося довести ключовий факт.
Епідеміологічні дослідження показали, що рак щитовидної залози у дітей віком від нуля до дев’яти років напряму пов’язаний із катастрофою.
Рівень захворюваності зріс у п’ять – вісім разів, а в окремих регіонах навіть до десяти разів.
Найбільше зростання фіксували у перші роки після аварії.
З часом ситуація частково стабілізувалася.
Однак навіть зараз кількість випадків серед тих, хто зазнав впливу радіації або споживав забруднену їжу, перевищує середні показники.
Це підтверджується і міжнародними оцінками.
В ООН також визнають рак щитовидної залози одним із головних наслідків Чорнобильської катастрофи.
Разом із цим виявлено й інші порушення, пов’язані з опроміненням.
Йдеться про проблеми з голосоутворенням, слухом і вестибулярною системою.
Також радіонукліди спричиняли хронічні зміни слизових оболонок, що підвищувало ризик розвитку раку гортані.
Українські дослідники сформували одну з найбільших у світі доказових баз щодо медичних наслідків радіації.
Вона охоплює вплив на серцево-судинну, ендокринну, дихальну, офтальмологічну та інші системи організму.
Станом на початок 2026 року понад 1 мільйон 460 тисяч людей в Україні мають статус постраждалих від Чорнобильської катастрофи, серед них 1545 дітей.
До цієї категорії належать ліквідатори, евакуйовані та жителі забруднених територій.
За останні роки їхня кількість скорочується.
Зокрема, порівняно з 2008 роком число дорослих постраждалих зменшилося на 31,8%.
Кількість ліквідаторів за цей час скоротилася майже наполовину – нині їх понад 135 тисяч.
Фахівці пояснюють це природними причинами.
За оцінками, за 17 років помер більш ніж кожен другий ліквідатор.
Щодо дітей ситуація відрізняється, адже після досягнення повноліття вони втрачають відповідний статус.
Окрему увагу привертають нові дослідження.
На початку 2026 року у плаценті деяких вагітних українок зафіксували перевищення рівня радіонуклідів, що може впливати на перебіг вагітності та здоров’я дітей.
