Під час переговорів із Міжнародним валютним фондом щодо нової програми співпраці знову спалахнули дискусії навколо курсу гривні. Представники фонду наполягають на її поступовій девальвації, вважаючи, що слабша національна валюта допоможе уряду ефективніше фінансувати видатки в умовах війни. Нацбанк натомість запевняє, що нинішній курс є збалансованим, а його ослаблення може призвести до небажаних наслідків для економіки.
Чому гривня тримається
Попри тривалу війну та рекордний дефіцит зовнішньої торгівлі, гривня залишається відносно стабільною — близько 42 грн за долар, а іноді навіть зміцнюється. Режим курсоутворення, у якому живе Україна понад два роки, називають «керованою гнучкістю». Це означає, що курс може змінюватися під впливом ринку, але НБУ втручається, коли потрібно збалансувати ситуацію.
З початку 2025 року регулятор продав на міжбанку близько 26 млрд доларів, аби покрити структурний дефіцит валюти. При цьому торговельний розрив величезний — імпорт перевищив експорт на 29,6 млрд дол. За таких умов гривня мала б різко ослабнути, але цього не відбувається. Офіційний курс навіть знизився із 42,02 грн до 41,74 грн за долар.
У НБУ пояснюють це тим, що дефіцит торгівлі компенсується міжнародною допомогою. З початку року Україна отримала від партнерів 37 млрд дол. кредитів і грантів — цього більш ніж достатньо для покриття розриву. Завдяки цим вливанням валютні резерви країни залишаються поблизу історичних максимумів.
У Нацбанку називають такі надходження «платою за безпеку», адже Україна фактично експортує безпеку до Європи, стримуючи агресора. Водночас великі операції з міжнародними коштами, наприклад закупівля зброї чи енергоресурсів, часто відбуваються поза межами відкритого ринку, що зменшує тиск на курс.
Чому МВФ хоче девальвації
Фонд аргументує необхідність девальвації тим, що слабша гривня збільшить доходи бюджету, особливо в умовах невизначеності з міжнародним фінансуванням на 2026 рік. Вищий курс означає більші надходження ПДВ із імпорту та більші гривневі обсяги міжнародної допомоги, що конвертуються в бюджет.
Крім того, за логікою МВФ, поступова девальвація допоможе скоротити торговельний дисбаланс: імпорт стане дорожчим, а український експорт отримає конкурентну перевагу. Таку позицію поділяє директор департаменту аналітичних досліджень «Райффайзен банку» Олександр Печерицин, який зазначає, що контрольоване послаблення гривні може збалансувати економіку без інфляційного шоку.
Аргументи НБУ проти
Нацбанк не поділяє занепокоєння МВФ. В установі наголошують, що значна частина імпорту — нееластична, тобто не залежить від курсу. Україна купуватиме газ, електроенергію, зброю та обладнання для відновлення у будь-якому разі. Тож девальвація не скоротить витрати, а навпаки — може збільшити їх.
Молодший економіст Центру економічної стратегії Єлеазар Левченко додає, що нинішній дефіцит торгівлі зумовлений зростанням інвестиційного та військового імпорту, який є конструктивним для економіки. Тому курс не є визначальним фактором у цьому процесі.
Ще один ризик девальвації — здорожчання обслуговування державного боргу, адже більшість зобов’язань номіновані в іноземній валюті. Це може збільшити навантаження на бюджет, де витрати на боргові платежі вже перевищують соціальні програми. Крім того, зростання курсу може підштовхнути інфляцію та знизити довіру громадян до гривневих заощаджень, що вдарить по банківській системі.
Бюджет і курс: різниця між планом і реальністю
22 жовтня Верховна Рада ухвалила в першому читанні проєкт бюджету-2026, де Мінфін заклав курс 45,7 грн за долар. Традиційно цей показник не збігається з реальним: у 2025 році уряд прогнозував 45 грн, але фактичний курс утримувався на рівні 41,5-42 грн.
За словами співрозмовників в НБУ, така різниця не критична, оскільки більшість зовнішньої торгівлі ведеться з Євросоюзом, а курс євро приблизно відповідає розрахунковому. Це дозволяє уникати серйозних втрат для бюджету навіть за стабільного доларового курсу.
Що чекає гривню далі
Аналітики вважають, що найближчим часом істотних змін не буде. Резерви залишаються високими, тому ринок виглядає стабільно. За оцінками «ОТП банку», курс триматиметься у діапазоні 41,5-42 грн за долар. У листопаді очікується додаткова пропозиція валюти завдяки податковим надходженням, а в грудні можливий сезонний тиск через бюджетні виплати.
У «Райффайзен банку» прогнозують, що до кінця 2025 року гривня втратить не більше 3%, а курс становитиме близько 43 грн за долар. Дилери «Авангард банку» також вважають, що Нацбанк притримуватиметься політики стриманої девальвації, але дискусії з МВФ можуть підсилювати спекулятивний попит на валюту.
Поки що український регулятор впевнено тримає курс і наголошує, що різкі рухи на валютному ринку — останнє, чого потребує економіка під час війни. Девальвація, за нинішніх умов, залишається радше інструментом у переговорах, ніж реальним кроком найближчого часу.
