Попри зростання скепсису щодо присутності українців у Польщі, економічні дані чітко демонструють: саме громадяни України сьогодні є важливим фактором зростання та стабільності польської економіки. У той час як популісти звинувачують біженців у «надмірному навантаженні» на державний бюджет, аналітика свідчить про протилежне — українці більше дають, ніж отримують.
Хвиля міграції та її масштаби
Станом на кінець 2024 року в Польщі проживало приблизно 1,5 мільйона українців. Майже мільйон з них — біженці, які прибули після початку повномасштабного вторгнення Росії. За цим показником Польща поступається лише Німеччині, де мешкає 1,15 мільйона громадян України.
Із кожним роком українці відіграють все більшу роль на польському ринку праці. Згідно з аналітикою Банку національного господарства, вони становлять уже 5% усіх працівників країни. Станом на кінець 2024 року в Польщі офіційно працювало близько 700 тисяч українців.
Рівень економічної активності українських мігрантів вражає — 70–80% працездатного населення працюють, що значно перевищує аналогічний показник серед поляків (59%). Варто зазначити, що майже половина працевлаштованих українців має вищу освіту — це вдвічі більше, ніж серед місцевого населення.
Вклад у ВВП та підприємницька активність
У 2024 році ВВП Польщі зріс на 2,9%, і значну частку цього приросту забезпечили саме українці. За оцінками фінансових експертів, внесок громадян України у зростання польської економіки становить від 0,5 до 2,4% щороку.
Також українці активно розвивають бізнес у Польщі. У період 2022–2024 років вони зареєстрували понад 77 тисяч підприємств — це 12% усіх нових фірм за цей час. Йдеться про мікробізнеси, які створюють робочі місця та підтримують місцеві економіки, особливо в малих містах.
Окремим пунктом є торгівля з Україною. У 2024 році Польща експортувала в Україну товарів на суму 11,8 млрд євро — майже вдвічі більше, ніж до війни.
Соціальні виплати й економічна віддача
Одним із найпоширеніших закидів є твердження, що українці «сідають на шию» польському бюджету. Насправді ж дані демонструють, що ситуація зворотна.
У рамках державної програми допомоги «800+» українцям у 2024 році було виплачено 2,8 млрд злотих. Водночас аналітики Банку національного господарства підрахували: на кожен злотий, витрачений на виплати, українці повертають державі 5,4 злотого — здебільшого через податки та соціальні внески. Для порівняння: поляки повертають 6 злотих.
Національний фонд охорони здоров’я витратив на медичні послуги для українців 828 млн злотих, проте 780 тисяч громадян України сплачують внески до системи соцстрахування — це приблизно 5% усіх надходжень (12,9 млрд злотих). Навіть у сфері медстрахування українці, ймовірно, забезпечують внески на рівні 6 млрд злотих — у кілька разів більше, ніж отримують.
Фінансова поведінка та споживчі витрати
У 2024 році українці витратили в Польщі близько 7 млрд злотих. Попри це, приблизно половину своїх доходів вони надсилають в Україну. Загальна сума грошових переказів склала 3 млрд злотих, що не є критичною для польської економіки. Для порівняння: усі міжнародні перекази з Польщі становили понад 6 млрд, а надходження — лише 5 млрд.
Цікаво, що українці демонструють вищий рівень заощаджень: вони відкладають 12% своїх доходів, тоді як поляки — лише 5%.
Демографічна перспектива
Один із найвагоміших аргументів на користь інтеграції українців — критична демографічна ситуація в Польщі. 2024 року рівень народжуваності становив лише 1,12 дитини на жінку — один із найнижчих показників у Європі.
У 2023 році в країні народилося 272 тисячі дітей, із них 18 тисяч — у родинах іноземців, переважно українців. З огляду на те, що понад 80% біженців з України — це жінки, потенціал для покращення демографічної ситуації очевидний.
Щоб уникнути краху пенсійної системи та зберегти баланс на ринку праці, Польщі потрібно залучити щонайменше 2,6 мільйона людей працездатного віку до 2035 року. Наразі тільки 20% українців-біженців мають намір залишитися в Польщі назавжди. Серед тих, хто переїхав ще до 2022 року, цей показник — удвічі вищий.
Якщо політичні сили надалі поширюватимуть антиукраїнську риторику, Польща може втратити свій найцінніший кадровий резерв — і це вдарить не лише по економіці, а й по всій соціальній інфраструктурі.
