Національний банк України готується до тривалого періоду незмінної монетарної політики. Більшість представників Комітету з монетарної політики (КМП) схиляються до того, що облікову ставку варто зафіксувати на рівні 15% аж до завершення 2026 року, а один із фахівців навіть допускає можливість її подальшого зростання.
Про такі очікування регулятор повідомив у своєму офіційному звіті за підсумками останніх дискусій.
Така позиція зумовлена новою хвилею глобальних викликів та посиленням внутрішніх ризиків, що можуть розхитати цінову стабільність. Банкіри змушені діяти значно обережніше, ніж передбачалося у макропрогнозі за січень, аби уникнути неконтрольованої інфляції.
Наразі семеро членів КМП підтримують сценарій, за якого вартість грошей в економіці не змінюватиметься протягом наступних двох років.
Втім, у комітеті залишається місце і для помірного оптимізму. Троє учасників обговорення припускають один або два кроки до зниження ставки протягом 2026 року. Однак для цього мають збігтися два фактори: деескалація на Близькому Сході та стабільність тарифів на комунальні послуги, що допоможе втримати інфляційні показники в межах очікувань.
Експерти Нацбанку визнають, що останній місяць приніс надто багато невідомих, що суттєво ускладнило процес прогнозування економічних процесів у країні.
Під час засідання КМП, яке відбулося 18 березня, усі 11 членів колегіального органу проголосували за збереження поточної ставки на рівні 15% без жодних заперечень.
Склад Комітету з монетарної політики Нацбанку
- Андрій Пишний – очільник Національного банку України,
- Сергій Ніколайчук – перший заступник голови,
- Володимир Лепушинський – заступник голови,
- Юрій Гелетій – заступник голови,
- Ярослав Матузка – заступник голови,
- Дмитро Олійник – заступник голови,
- Олексій Шабан – заступник голови,
- Михайло Ребрик – керівник Департаменту монетарної політики та економічного аналізу,
- Первін Дадашова – директор Департаменту фінансової стабільності,
- Олександр Арсенюк – очільник Департаменту відкритих ринків,
- Юрій Половньов – директор Департаменту статистики та звітності.
Облікова ставка НБУ впливає на рівень ставок в економіці: чим вищою вона є, тим вищими стають ставки за кредитами та депозитами. Зокрема, від облікової ставки залежить розмір ставки за депозитними сертифікатами (у які можуть вкладатися банки) та кредитами рефінансування.
Підвищуючи облікову ставку, НБУ заохочує економічних агентів більше відкладати коштів та менше їх витрачати, зокрема брати кредити. Це сповільнює темпи обертання грошової маси та призводить до зниження цін.
Важливо розуміти, що цей інструмент безпосередньо формує вартість кредитів та прибутковість депозитів. Висока ставка стимулює українців більше заощаджувати та стримувати споживання, що в результаті гальмує ріст цін на товари та послуги.
Останнє офіційне рішення щодо фіксації ставки на рівні 15% було ухвалено правлінням НБУ 19 березня.
Нагадаємо, що на початку року Нацбанк дещо пом’якшив політику, знизивши ставку з 15,5% до нинішніх 15% річних.
Протягом останнього кварталу 2025 року регулятор демонстрував послідовність, зберігаючи показник незмінним після тривалого періоду утримання на рівні 15,5%.
Ще восени минулого року, зокрема у вересні та жовтні, правління НБУ так само вирішувало не змінювати монетарні умови, залишаючи ставку на позначці 15,5%.
