2025 рік підтвердив тренд, який формувався останні кілька років. Більше пусків, більше технологічних експериментів, нові гравці та несподівані проблеми для тих, хто звик бути лідером. Космічна галузь увійшла в нову фазу змагання, і підсумки року це лише підкреслюють.
Світовий показник стартів виявився історичним. Протягом року відбулося 317 орбітальних запусків, що на 24% більше, ніж у 2024 році. Пік активності припав на вересень та листопад, коли проходило по 30 успішних запусків, а фінал року видався особливо інтенсивним – у грудні було зафіксовано 38 результативних стартів.
Гонка за орбітою: хто і скільки запускає
Лідерство традиційно утримують США. Американські оператори здійснили 198 запусків, з них 194 успішні. Це приблизно 60% світового показника. Китай продемонстрував потужний ривок – 93 старти, з яких 90 завершилися успіхом, що означає приріст успішних місій на 38% порівняно з попереднім роком.
Росія залишилася на рівні 17 запусків, однак її частка у світовій статистиці скорочується. Через зростання загальної кількості пусків показник впав до 5,36%. На тлі технічних проблем із космодромною інфраструктурою це тенденція, яка, схоже, лише посилюватиметься.
Абсолютним чемпіоном серед ракет-носіїв знову стала Falcon 9 – 165 успішних стартів. Переважна більшість польотів здійснювалася з використанням багаторазових ступенів. Китайська сімейство Long March посіла друге місце з 69 бездоганними пусками. Третю позицію несподівано забрала Electron від Rocket Lab, яка випередила радянську спадщину у вигляді різних модифікацій Р-7.
Найактивнішими космодромами року стали мис Канаверал, база Ванденберг і китайський центр запуску в Цзюцюані. Основний потік місій був спрямований на низькі навколоземні та сонячно-синхронні орбіти.
Технологічні прориви і спроби наздогнати лідерів
Одна з найрезонансніших подій року – поява у конкуренції до SpaceX нового важкого багаторазового гравця. Blue Origin вперше вивела на старт New Glenn. Перший політ у січні завершився без повернення прискорювача, але вже в листопаді компанії вдалося успішно посадити його після другого запуску. Таким чином, ще один оператор приєднався до клубу багаторазових ракет.
Китайські інженери активно рухаються в тому ж напрямку. Наприкінці року дві спроби повернення прискорювачів завершилися втратою апаратів, але обидва запуски пройшли успішно, а значить, технічні експерименти тривають і накопичується досвід.
Європейці закрили свою давню боргову тему. Ariane 6 у березні здійснила перший плановий і повністю успішний запуск. Загалом нова ракета стартувала чотири рази і щоразу без інцидентів.
Своє слово сказала і Індія. У січні було проведено стикування двох супутників у межах підготовки до національної пілотованої програми. Індія стала п’ятою країною світу, яка продемонструвала таку можливість.
Орбітальні мегапроєкти: інтернет з космосу і не тільки
У 2025 році один за одним почали розгортатися великі супутникові сузір’я. Amazon запустила серію апаратів для власної мережі космічного інтернету Leo. До кінця року відбулося сім запусків, і на орбіті опинилося 180 супутників. Це поки далеко від масштабів Starlink, але темп стабільний, а до програми долучаються нові носії.
Паралельно Китай активно наповнює систему Guowang. За рік було проведено 16 запусків, які довели кількість апаратів до 136. Однак амбіції значно більші, і нинішні темпи не відповідають кінцевим планам.
Не залишилися без уваги й міжпланетні місії. Китай запустив Tianwen-2 до астероїда Kamoʻoalewa, щоб доставити зразки на Землю у наступному десятилітті. Ще одна важлива подія – старт місії ESCAPADE для вивчення магнітосфери Марса. У цьому проєкті поєдналися інноваційна платформа і відносно невисока вартість.
Серед пілотованих польотів виділялася місія SpaceX Fram2. Вперше приватний екіпаж вирушив на полярну орбіту, що вимагало від компанії серйозних змін у програмному забезпеченні та плануванні траєкторій.
Криза довіри і ресурсів у NASA
Для американського космічного агентства рік виявився непростим. Запропоноване скорочення наукового бюджету наполовину спричинило хвилю добровільних і вимушених звільнень. У результаті NASA втратило тисячі фахівців, а в агентстві панувала невизначеність.
Додаткової нестабільності додала затяжна інтрига з призначенням адміністратора. Кандидатура Джареда Айзекмана спочатку була відкликана, а потім повернута. Лише в грудні він офіційно очолив агентство після багатомісячної паузи.
Тим часом стратегічні програми зазнали затримок. Через проблеми зі Starship під питанням опинилися строки місії Artemis 3. На горизонті з’явилася реальна загроза перенесення на 2028 рік, тоді як Китай активно тестує власні компоненти для польоту на Місяць.
Ще один складний кейс – корабель Starliner. Після невдалих тестів наступний політ буде вантажним, і перспектива повернення до пілотованих місій залишається туманною. Наприкінці року з’явилися сигнали і щодо можливої реорганізації в інших наукових структурах США, що може торкнутися досліджень клімату і космічної погоди.
Що варто перечитати тим, хто цікавиться космосом
Рік став багатим не лише на події, а й на великі аналітичні матеріали про історію та майбутнє космосу. Серед них:
- історії про походження й еволюцію космічних шатлів
- дослідження військових і цивільних орбітальних програм
- розбір суперництва між американськими та радянськими проєктами багаторазових кораблів
- огляди космічних станцій минулого і майбутнього
- аналітика про розвиток супутникового зв’язку і плани операторів на 2026 рік
2025 рік не дав жодної паузи. Кожен місяць додавав нові рекорди, експерименти і виклики. Якщо ця динаміка збережеться, космічна гонка увійде у фазу, де темпи розвитку визначатимуться не лише грошима, а й здатністю швидко навчатися на власних помилках.
