Короткочасний вплив як низьких, так і високих температур пов’язаний зі зростанням смертності серед людей із серцевою недостатністю. Науковці зі Швеції фіксують, що упродовж останніх років ризики, пов’язані саме зі спекою, посилилися. Висновки роботи оприлюднені в журналі JAMA Cardiology, про що повідомляє Medical Xpress.
Дослідницька група проаналізувала період 2006-2021 років і виявила понад 250 тисяч смертей серед пацієнтів із серцевою недостатністю у Швеції. Джерелами стали Шведський національний реєстр пацієнтів та реєстр причин смерті, що дозволило охопити країну на рівні популяції.
Щоб оцінити вплив погоди на ризики, вчені застосували складну комп’ютерну модель і для кожної точки країни визначили щоденні значення температури повітря та рівнів забруднення. Створили детальні карти з роздільною здатністю 1 квадратний кілометр, тож кожна клітинка містила точні локальні дані.
Важлива деталь методології – замість фіксованих для всієї країни порогів на кшталт +30°C чи -10°C, екстремальні значення визначали окремо для кожного муніципалітету. Таким чином дослідники врахували регіональні відмінності клімату і чутливості мешканців до погоди.
Температуру в день смерті порівнювали з температурою шести попередніх днів. Діапазон, у якому фіксували найнижчу смертність, приймали як контрольний. Статистична модель підсумовувала сукупний ризик упродовж семиденного вікна та визначала частку летальних випадків, зумовлених холодом і спекою.
Отримані результати демонструють підвищення смертності як за екстремально низьких, так і за екстремально високих температур, причому сильніший ефект спостерігали саме від холоду. У 2006-2021 роках низькі температури асоціювалися зі збільшенням загальної смертності на 13%, а смертності від серцево-судинних причин – на 16%.
Високі температури також впливали на ризики, хоча слабше. Загальна летальність зростала приблизно на 5%, а смертність від серцево-судинних захворювань – близько на 8% в останні роки спостереження. Дослідники підкреслюють, що вплив спеки у 2014-2021 роках виявився вищим, ніж у 2006-2013 роках.
Аналіз показав нерівномірну вразливість різних груп пацієнтів. До холоду більш чутливими виявилися чоловіки, люди з діабетом, а також ті, хто приймає діуретики – сечогінні препарати, що можуть впливати на водно-електролітний баланс. Натомість під час спекотних періодів вищий ризик смерті фіксували у пацієнтів із фібриляцією або тріпотінням передсердь, а також у тих, хто зазнавав дії підвищених концентрацій озону.
Таким чином, короткі епізоди екстремальних температур виявляються критичними саме для хворих із серцевою недостатністю, а зростання теплового впливу в останні роки підкреслює актуальність адаптаційних заходів у системі охорони здоров’я.
Нагадаємо, раніше вчені повідомляли, що екстремальна спека може пришвидшувати старіння людського організму.
