У 2021 році в Україні зареєстрували понад 55 тисяч абортів, а вже наступного року ця кількість скоротилася до 44 тисяч, повідомили в Центрі громадського здоровʼя МОЗ. Проте зменшення не варто трактувати як позитивний тренд – підрахунок ускладнюють окупація, вимушена міграція та бойові дії.
На тлі демографічної кризи важливо розуміти, що офіційна статистика відображає лише частину реальної ситуації. Адже багато випадків залишаються поза обліком, особливо серед жінок, які виїхали за кордон або не зверталися в державні заклади.
Аборти – це не лише про «не хочу народжувати»
Гінекологиня Вікторія Бугро наголошує: суспільство часто надто спрощує уявлення про аборт. Це не лише свідоме рішення жінки, а й складні медичні ситуації або трагедії. У практиці лікарів абортами вважають також викидні та випадки завмирання вагітності.
Окрема категорія – медичні аборти. Вони необхідні, якщо у плода є вади, несумісні з життям, або існує серйозна загроза здоров’ю матері. Таких випадків близько 10-15% від усіх переривань вагітності. Найчастіше вони відбуваються на пізніх термінах.
Серед показань до аборту: тяжкі серцево-судинні хвороби, онкологія, ниркова чи печінкова недостатність, ускладнення вагітності, зокрема прееклампсія чи інфекції.
«Просте уявлення про аборт стигматизує жінку, зводячи вибір до «не захотіла». Насправді це рішення після складних обстежень і важкої внутрішньої боротьби», – пояснює Бугро. Для багатьох жінок це психологічно травматичний досвід, пов’язаний із втратою та почуттям провини.
Аборт за бажанням жінки до 12 тижня також існує, але причини бувають різними: від фінансових труднощів до вагітності після сексуального насильства. Важливими є й соціально-психологічні чинники – відсутність підтримки, юний вік, багатодітність чи психічні розлади.
Офіційні дані: 2021-2024 роки
За даними ЦГЗ, у 2021 році в Україні зафіксували 55 156 абортів. Найбільша частка – серед жінок віком 20-34 роки. Водночас траплялися десятки випадків серед підлітків. 14,4 тисячі абортів сталися через завмирання вагітності, понад 10 тисяч були спонтанними. Один випадок зафіксували як кримінальний.
У 2022 році кількість скоротилася до 44 931. Найбільше переривань відбулося до 12 тижня, понад 11 тисяч пов’язані із завмерлою вагітністю. Серед підлітків було сотні випадків.
У 2023-му зареєстрували 42 683 аборти, з них 8612 спонтанних та понад 12 тисяч – через завмирання вагітності. Вперше за тривалий час зафіксували 2 смертельні випадки – жінки зробили аборти поза медзакладами. Також виявили 9 кримінальних абортів.
У 2024 році кількість абортів дещо зросла – 43 616. Більшість відбулася до 12 тижня. Зафіксували понад 12 тисяч завмерлих вагітностей, 8424 спонтанних аборти та 13 кримінальних, але смертей не було.
Регіональний зріз
За 2021-2024 роки найбільше абортів робили у Дніпропетровській області, Києві та Одеській області. Найнижчі показники у різні роки були зафіксовані в Тернопільській, Луганській, Чернівецькій, Херсонській та Донецькій областях.
Тенденції останніх років
За чотири роки кількість абортів знизилася на 21%, найбільше падіння відбулося у 2022-му. Водночас зросла частка пацієнток віком 35+, збільшилася кількість медичних абортів, а також відсоток випадків у сільській місцевості. Підліткові аборти залишаються на рівні 4-5% і поступово зменшуються.
«До 2022 року кількість звернень була стабільною – близько 20 на місяць. Після лютого відбулося різке падіння на 30-40% через евакуацію пацієнток і закриття лікарень. Уже у 2023-2024 ситуація стабілізувалася, і зросла кількість медикаментозних абортів», – розповідає Бугро.
Зросла й кількість викиднів – на 15-20%. Також серед пацієнток стало більше жінок старших за 35 років.
Контрацепція попри труднощі залишалася відносно доступною, що пояснює стабільну частку медикаментозних абортів. Додатково на падіння вплинула пандемія COVID-19, яка ще до війни зменшувала кількість вагітностей.
Як війна впливає на викидні
Хронічний стрес, тривожність і погіршення умов життя підвищують ризик викиднів. «Війна є потужним стресовим фактором. Підвищений кортизол порушує гормональний баланс, викликає судинні спазми та знижує імунітет. Це збільшує ризик викидня на 20-50%», – пояснює гінекологиня.
За дослідженнями, під час війни частота викиднів може зрости до 25-30% проти 10-15% у мирний час.
«Сліпа зона» статистики
Офіційні дані не охоплюють усіх випадків. Частина жінок виїхала за кордон, де їхні аборти не враховуються в українській звітності. Також багато хто уникає реєстрації через стигму або через вагітність унаслідок сексуального насильства.
«З початку вторгнення понад 6 мільйонів українців, переважно жінок і дітей, стали переселенцями або біженцями. Це спричиняє розриви в обліку. Часто дані не синхронізуються, особливо в приватних клініках», – розповідає Бугро.
За оцінками міжнародних організацій, реальні цифри можуть бути занижені на 20-30%. Особливо у зонах бойових дій, де жінки уникають звернень через страх або відсутність доступу.
Крім того, офіційна статистика не враховує випадки самостійних медикаментозних абортів удома чи процедур у приватних клініках без звітності. Тож дані радше відображають тенденції, ніж абсолютні показники.
«Падіння у 2022 році на 18% – це наслідок міграції, руйнування лікарень і логістичних проблем, а не зміна репродуктивної поведінки. Водночас люди рідше планують дітей і активніше користуються контрацепцією. Але говорити про «позитивні» зміни зарано, адже статистика – це лише верхівка айсберга», – підсумовує лікарка.
