Кінець року для учасників українського фондового ринку перетворився на справжній сюрприз. Держава змінила керівництво одного з ключових фінансових регуляторів, а новим головою став підприємець, який до цього не працював з ринками капіталу.
Призначення Олексія Семенюка сприйняли неоднозначно. Для одних це сигнал про різке перезавантаження. Для інших – ризик експерименту в надвідповідальний період.
Новий голова без ринкового бекграунду
Автобіографія Семенюка виглядає спокійно і без гучних епізодів. Він закінчив податковий університет, отримав ступінь магістра з економіки, а першу серйозну кар’єрну сходинку пройшов у банківській системі. Шість років у “Правекс банку” завершилися посадою директора обласного філіалу.
Після банку він пішов у бізнес. Займався виробництвом одягу та ювелірних виробів, будував приватні компанії та поступово розширював діяльність. Його фірми згадувались у публічних закупівлях, а одна з них демонструвала різке зростання доходів протягом останніх років.
Серед підприємств, з якими пов’язують Семенюка, – виробник одягу та компанія, що працює у сфері ювелірних виробів. Дохід першої зростав від сотень тисяч до мільйонів гривень, друга навпаки пережила спад. Паралельно Семенюк став фізичною особою-підприємцем і офіційно зайнявся роздрібною торгівлею годинниками та прикрасами.
Несподіваним виглядає і його рішення отримати другу освіту. У 2022 році він вступив до інституту інноваційної освіти та через два роки завершив магістерську програму з будівництва та цивільної інженерії.
У професійній спільноті призначення викликало запитання. Один з високопоставлених чиновників зізнався, що після оприлюднення указу зробив те саме, що й більшість:
“Я так само, як і 99,99% всіх інших людей, почав гуглити, щоб знайти інформацію про нього”.
Факт залишається фактом: досвіду роботи на фондовому ринку в нового керівника немає. Проте саме він тепер відповідає за регулювання одного з двох ключових фінансових сегментів держави.
Рішення в останню мить
Історія могла розгорнутись зовсім інакше. Адже вже 1 січня 2026 року почала діяти нова модель призначення керівництва комісії. Відтепер голова НКЦПФР мав обиратися за результатами конкурсу та подання спеціальної комісії.
Така процедура мала відсунути політичний вплив і посилити роль професійних критеріїв. Аналогічний механізм українці вже бачили під час відбору керівника Бюро економічної безпеки.
Юристи прогнозували: формування конкурсної комісії, відбір кандидатів і фінальне рішення могли зайняти до пів року. Тому вірогідно, що рішення про призначення Семенюка ухвалювали в останні дні року.
Показовий епізод – поява його декларації. 31 грудня о ранку документ з’явився в реєстрі, а вже до вечора президент підписав указ.
Один з депутатів, знайомий із процесом, описує атмосферу коротко:
“Вирішувалось все дуже швидко. На найвищому рівні”.
Додаткову інтригу додала спеціальна перевірка. Формально її мали провести до призначення. Однак фактично процедура стартувала після оприлюднення указу. Це лише посилило враження поспіху й підкреслило, що часу на альтернативні сценарії не залишалося.
Кадрова інтрига в керівному складі
Окрема лінія історії – члени комісії. Ще в грудні одразу кілька посадовців вирішили піти з органу. Частина мотивувала крок завершенням повноважень, частина – особистими причинами.
- Юрій Бойко
- Ярослав Шляхов
- Іраклій Барамія
Паралельно на звільнення подавав Максим Лібанов, строк повноважень якого завершився раніше. Новий голова зазвичай формує власну команду, однак цього разу встигнути узгодити весь склад не змогли.
Список потенційних кандидатів готувався буквально наприкінці року. Проте частина людей відмовилась від участі. Невідомо було, з ким доведеться працювати і які політичні рішення ще ухвалять.
Один з потенційних членів пояснив свою позицію просто:
“Не було розуміння, з ким ти будеш в команді, тому ризикувати репутацією не наважився”.
У підсумку 31 грудня жодних змін у складі не відбулось. Єдиний кандидат, який подав декларацію буквально за годину до Нового року, так і не був призначений.
Саме тому сьогодні комісія працює на межі кворуму. Двох членів уже звільнено, ще двоє де-факто очікують кадрових рішень. Формально орган лишається дієздатним, але будь-яка затримка з конкурсами може паралізувати ухвалення важливих рішень.
Для держави це означало б паузу в регулюванні значної частини фінансового сектору. А для нового голови – перше серйозне випробування ще до початку системної роботи.
Попереду у НКЦПФР – конкурси, добір команди та відновлення довіри ринку. І все це – під керівництвом людини, яка лише нещодавно залишила бізнес і отримала один з найвідповідальніших державних мандатів.
