Вперше в історії медицини дослідникам вдалося зробити нирку універсальною для трансплантації. Орган, який мав другу групу крові, був успішно перетворений на першу групу і пересаджений пацієнту. Про це йдеться у дослідженні, опублікованому в журналі Nature Biomedical Engineering, пише Popelar Science.
Трансплантація органів завжди пов’язана з великим ризиком, головним з яких є відторгнення органа імунною системою. Організм сприймає трансплантат як чужорідний об’єкт і починає його атакувати. Щоб уникнути цього, лікарі підбирають максимально сумісного донора, а пацієнти після операції змушені постійно приймати імуносупресивні препарати. Проте навіть за таких умов від 15 до 20% пересаджених нирок все одно відторгаються.
Однією з головних проблем залишаються антигени крові — білки на поверхні еритроцитів, які визначають групу крові. Навіть у разі трансплантації між людьми з однаковою групою можливі ускладнення. Водночас перша група крові є універсальною, тому на такі органи завжди існує черга.
Ще у 2019 році вчені виявили ферменти, які здатні розщеплювати сполуки другої групи крові. Після їх дії клітини ставали функціонально подібними до першої групи. Це відкриття дало змогу розпочати експерименти зі зміни групи крові у донорських органах.
У 2023 році родичі пацієнта, який перебував у стані смерті мозку, погодилися на унікальний експеримент. Йому трансплантували змінену нирку, у якої замість другої була перша група крові. Орган функціонував два дні без ознак гіпергострого відторгнення.
На третій день дослідники зафіксували появу кількох маркерів другої групи крові, що викликало легку імунну реакцію. Проте ураження органа були значно меншими, ніж при звичайній несумісності. Вчені вважають, що організм почав адаптуватися до нового органа, що є надзвичайно важливим спостереженням для подальших досліджень.
«Це перший випадок, коли ми бачимо, як подібне відбувається на людській моделі. Це дає нам безцінне розуміння, як покращити довгострокові результати трансплантацій», — зазначив співавтор дослідження, професор Університету Британської Колумбії (Канада) Стефан Візерс.
Команда вчених вже готує документи для отримання дозволу на клінічні випробування, щоб протестувати метод на інших органах. За словами Візерса, це відкриття може радикально змінити підхід до трансплантацій у світі.
«Ось так роки фундаментальної науки нарешті поєднуються з реальною допомогою пацієнтам», — додав він.
Раніше повідомлялося, що у Києві лікарі під час обстрілу змогли пересадити органи померлої дівчинки трьом маленьким пацієнтам, врятувавши їхні життя.
