Цього року метеорологічна весна прийшла швидко, а разом із потеплінням незабаром стартує і період активного цвітіння рослин. Для багатьох людей це означає не лише сонячні дні та прогулянки, а й початок сезонних алергічних реакцій.
Чхання, свербіж, сльозотеча та закладений ніс – типові ознаки, які часто з’являються разом із першими теплими днями. Для частини людей ці симптоми стають справжнім випробуванням і можуть суттєво ускладнювати навіть звичайне перебування на вулиці.
За даними Центру з контролю та профілактики захворювань у США, прояви сезонної алергії спостерігаються приблизно у 25,7% дорослого населення. Тобто кожна четверта людина може відчувати неприємні симптоми під час періоду цвітіння.
Фахівці пояснюють – сезонна алергія виникає тоді, коли імунна система надто активно реагує на певні речовини довкілля, які для більшості людей не становлять небезпеки.
Найпоширеніші джерела весняних алергій
Однією з головних причин алергії навесні є пилок рослин. Його виробляють дерева, кущі та трави, а переноситься він вітром на значні відстані.
Крім пилку, алергічні реакції можуть провокувати й інші фактори – пилові кліщі, грибкові спори або укуси комах, активність яких також зростає з приходом тепла.
Дослідження свідчать, що за останні десятиліття сезон пилку став приблизно на 20 днів довшим, а його концентрація в повітрі збільшилася більш ніж на 20%.
Науковці припускають, що до кінця XXI століття кількість пилку може зрости до 200% через підвищення температур і концентрації вуглекислого газу.
Такі зміни призводять до того, що період алергії починається раніше і триває довше.
Зокрема, спостереження показують – пилок деяких дерев, наприклад ліщини чи вільхи, з’являється приблизно на два дні раніше щороку.
Весняний алергічний риніт часто провокують різні рослини залежно від періоду їх цвітіння.
- у березні – квітні активно цвітуть вільха, ліщина, граб, верба та тополя
- у квітні – травні основними алергенами стають береза, дуб, ясен і клен
- у травні – червні поширюється пилок злакових трав
Фактори, що посилюють симптоми алергії – висока концентрація пилку в повітрі, особливо вранці, під час сонячної та вітряної погоди, а також відчинені вікна і тривале перебування на вулиці.
Пилок здатен переміщуватися повітряними потоками на сотні кілометрів. Саме тому люди інколи відчувають симптоми навіть у тих регіонах, де рослини ще не почали цвісти.
Алергія на укуси комах
Окремою проблемою весняного періоду стають укуси комах. Активність бджіл, ос та комарів збільшується разом із потеплінням.
У деяких людей такі укуси можуть викликати серйозні алергічні реакції, включно з анафілаксією.
Навіть якщо реакція не є системною, укус здатен спричиняти значний набряк, свербіж або почервоніння шкіри.
Пил і грибкові спори як джерело алергенів
Весна також може провокувати загострення алергії на домашній пил. Причиною стають пилові кліщі, частинки шкіри людей та шерсть тварин.
Часто алергени накопичуються у текстильних виробах – килимах, меблях, шторах чи постільній білизні.
Крім того, у теплу пору року активно поширюються грибкові спори.
- вологі приміщення або сирі підвали
- ґрунт і рослинні залишки
- опале листя або компост
Концентрація грибкових спор зазвичай зростає після дощів або за підвищеної вологості.
Як визначити алерген
Іноді людина реагує не лише на один конкретний алерген, а й на інші речовини зі схожою білковою структурою.
Наприклад, у людей із алергією на пилок берези може виникати реакція на яблука, сливи, черешні або арахіс.
Втім, наявність алергії на пилок не означає, що потрібно повністю виключати ці продукти без підтвердженої реакції.
Щоб визначити точний алерген, застосовують два основні методи діагностики.
- шкірні проби – прік-тести
- молекулярний аналіз крові
Під час шкірних тестів на поверхню шкіри наносять розведений алерген і роблять невеликий укол спеціальним ланцетом.
Якщо такі тести неможливі, наприклад через шкірні захворювання, лікар може призначити аналіз крові.
Хто має більший ризик розвитку алергії
Алергічні реакції можуть виникати у будь-якому віці, навіть якщо раніше людина не мала подібних проблем.
Ризик вищий у людей із генетичною схильністю. Якщо один із батьків має алергію, ймовірність її появи у дитини становить приблизно 30 – 50%.
Якщо ж алергією страждають обоє батьків, ризик підвищується до 60 – 80%.
Також частіше алергія розвивається у дітей та підлітків, адже їхня імунна система ще формується.
Підвищений ризик мають люди з іншими алергічними захворюваннями – наприклад атопічним дерматитом або бронхіальною астмою.
Міські жителі також стикаються з цією проблемою частіше через високий рівень забруднення повітря.
Вихлопні гази та дрібний пил можуть посилювати алергенні властивості пилку і подразнювати дихальні шляхи.
Водночас дослідження показують – у невеликих містах і сільській місцевості алергія зустрічається рідше.
Симптоми весняної алергії
Прояви алергії можуть бути різними. Найчастіше вони виникають у вигляді алергічного риніту, кон’юнктивіту або шкірних реакцій.
Серед загальних симптомів – слабкість, швидка втомлюваність, головний біль, дратівливість та порушення сну.
Тривалі алергічні прояви можуть навіть призводити до так званого синдрому алергічної втоми.
З боку дихальної системи зазвичай спостерігаються нежить, закладеність носа, свербіж у горлі та часті напади чхання.
На відміну від застуди, при алергії не підвищується температура і не з’являється густий слиз.
Очі можуть червоніти, сльозитися і свербіти – це типові симптоми алергічного кон’юнктивіту.
Також інколи виникають шкірні прояви – сухість, почервоніння або висипання.
Одним із можливих проявів є кропив’янка – сверблячі пухирі на шкірі, схожі на опік кропивою.
Небезпечні ускладнення сезонної алергії
Іноді алергія може призводити до серйозних станів, які потребують негайної медичної допомоги.
Одним із них є анафілаксія – важка алергічна реакція, що розвивається раптово і може бути небезпечною для життя.
Симптоми включають різке падіння артеріального тиску, задишку, набряк горла та втрату свідомості.
У таких випадках необхідно негайно викликати швидку допомогу.
Ще одним небезпечним станом є набряк Квінке, який проявляється раптовим набряком обличчя, губ або язика і може призвести до утрудненого дихання.
Крім того, алергени можуть провокувати загострення бронхіальної астми.
У деяких випадках це пов’язано з явищем так званої грозової астми – коли пилок під час грози розпадається на дрібні частинки і потрапляє глибше в дихальні шляхи.
Що робити при появі симптомів
Якщо симптоми вже з’явилися, важливо зменшити контакт із алергенами.
Фахівці радять стежити за рівнем пилку та обмежувати перебування на вулиці у періоди його високої концентрації.
- закривати вікна вдома та в автомобілі
- приймати душ після прогулянок
- змінювати одяг і мити волосся
- використовувати очищувачі повітря
За необхідності можуть застосовуватися антигістамінні препарати.
При закладеності носа інколи використовують судинозвужувальні краплі, але їх не варто застосовувати довше трьох днів без консультації лікаря.
Також допомагає промивання носа сольовими розчинами.
Лікарі радять пити більше води – це сприяє розрідженню слизу і допомагає організму швидше виводити алергени.
Ще один простий спосіб захисту – носіння сонцезахисних окулярів, які зменшують контакт пилку з очима.
Профілактика сезонної алергії
Щоб зменшити ризик появи симптомів, варто стежити за календарем пилку та уникати прогулянок у періоди активного цвітіння.
У вітряну погоду та зранку краще не відкривати вікна.
У квартирі рекомендується регулярно проводити вологе прибирання та використовувати очищувачі повітря.
Людям із сильними сезонними реакціями лікар може рекомендувати специфічну імунотерапію, яка допомагає організму поступово адаптуватися до алергенів.
