Ефективність навчання залежить не лише від вашої старанності, а й від математичної точності в графіку повторень. Останні наукові дані вказують на те, що інтервал у 24 години є критично важливим фактором для надійного закріплення нових знань у мозку.
Про результати цієї роботи повідомляє видання Neuroscience News з посиланням на масштабне дослідження, оприлюднене в Journal of Neuroscience.
Практичний алгоритм, запропонований вченими, доволі простий: якщо ви засвоювали матеріал сьогодні о першій годині дня, то найкращий час для його закріплення – саме о 13:00 наступної доби.
До таких висновків дійшли фахівці з Університету медичних наук Техасу в Х’юстоні. Вони проводили експерименти на нейронах морських зайців (вид молюсків), застосовуючи метод культивування клітин для імітації фундаментальних процесів навчання.
Під час дослідження науковці вивільняли специфічний нейромедіатор на клітини мозку у два різні моменти часу. Ключовим фактором успіху стала саме добова пауза між цими стимуляціями.
Виявилося, що біохімічна реакція в нейронах безпосередньо залежить від тривалості перерви між сесіями.
Коли другий етап впливу відбувався рівно через добу, це запускало в клітинах механізм формування довготривалої пам’яті.
Примітно, що система не спрацьовувала, якщо інтервал був помітно довшим або коротшим за встановлену 24-годинну позначку.
“Переносячи це на ситуацію з людиною, якщо ви вивчили щось о 13:00 одного дня, за нашими результатами, для вашої пам’яті може бути найкраще повторити це наступного дня в той самий час”, – пояснює дослідник Джон Бірн.
Попри успіх експерименту, автори визнають необхідність подальшої перевірки гіпотези на складніших істотах. Команда планує з’ясувати, чи активується пам’ять при навчанні з такими паузами протягом декількох днів поспіль.
“Механізми, які ми досліджували, притаманні набагато більшій кількості організмів, ніж лише морським зайцям, тому цілком логічно, що ця робота може бути універсальною”, – вважає науковець.
