Українські міста та територіальні громади роками страждали від неможливості погодити документацію для охорони історичних об’єктів. Через це автоматично застосовувався загальний норматив, який встановлював 100-метрову обмежувальну дистанцію навколо кожної споруди. Такий підхід зупиняв розвиток інфраструктури.
Це шкодило містам.
Подекуди шаблонне обмеження повністю заморожувало будь-яку реконструкцію чи зведення нових будівель, навіть коли реальної загрози для культури не існувало. В інших випадках формальні рамки виявлялися занадто слабкими. Вони просто не могли гарантувати реального збереження унікальних об’єктів старовини.
Уряд розв’язав проблему.
Кабінет Міністрів України офіційно затвердив свіжі правила, які детально регулюють процес встановлення зон охорони навколо пам’яток, історико-культурних заповідників та заповідних територій. Розробником комплексного порядку виступило Міністерство культури України, про що повідомили на відомчому сайті. Проєкт також визначає чіткі критерії для створення науково-проєктної документації та внесення коректив до неї.
Уніфікація відходить у минуле.
Відтепер фахівці зможуть визначати індивідуальні параметри для кожного історичного простору окремо: прописувати дозволену висоту сусідніх споруд, їхні габарити чи принципову можливість нового будівництва. Головне, щоб кожне рішення було науково обґрунтованим і не руйнувало автентичне середовище. Як зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури України Тетяна Бережна, прозорий алгоритм збалансує інтереси архітекторів, бізнесу, громад та контролюючих органів, що зменшить кількість конфліктів.
Реформу готували колегіально.
До створення нормативного акта залучили представників бізнес-кіл, громадянського суспільства та фахової спільноти, а перед ухваленням документ пройшов етап публічної презентації та відкритих громадських обговорень. Найближчим часом Кабмін обіцяє видати окрему постанову. Вона затвердить спеціальні кваліфікаційні вимоги до розробників, які мають право створювати таку документацію.
