Для Олени Дебели з Харківщини вагітність, на яку вона чекала роками, завершилася трагедією. У 2024 році жінка втратила двох ненароджених доньок і відтоді намагається домогтися відповідальності медиків, яких вважає винними у їхній смерті.
За словами Олени, життя її дітей забрала лікарська помилка. У справі відкрито кримінальне провадження, трьом лікарям оголосили підозри, однак вони й досі продовжують працювати з пацієнтами.
Жінка наголошує, що її історія виходить за межі особистої трагедії і стосується відповідальності всієї медичної системи.
“Вони практично зламали мені життя”
Про вагітність Олена дізналася у 2023 році, коли майже втратила надію стати мамою. На 12-му тижні вона стала на облік у гінеколога Харківської міської поліклініки №6. Перше ультразвукове дослідження показало монохоріальну моноамніотичну двійню.
Згодом в обласній лікарні їй повідомили інший діагноз – монохоріальна діамніотична двійня, коли плоди мають спільну плаценту, але перебувають у різних амніотичних мішках.
“Лікар направив мене в обласну лікарню. Там мені сказали, що двійня монохоріальна діамніотична, тобто діти мають одну спільну плаценту, але дві окремі амніотичні порожнини”, – розповідає Олена.
Попри легку прееклампсію та різницю у вазі між плодами, медики запевняли, що перебіг вагітності не викликає серйозних побоювань. Весь час Олена дотримувалася рекомендацій і повністю довіряла лікарям.
“Моя провина в тому, що я не цікавилася глибоко цим питанням, у всьому довіряла лікарям і це призвело до таких важких наслідків”, – каже жінка.
На 32-му тижні під час госпіталізації в Харківському клінічному пологовому будинку №2 лікарі помилково визначили двійню як дихоріальну і скасували плановий кесарів розтин, призначивши природні пологи з 37-го тижня.
На терміні 36 тижнів і 6 днів Олена приїхала до пологового будинку. Спочатку її заспокоїли, однак післяобіднє УЗД показало смерть одного з плодів.
“Експертиза згодом довела, що доньки не стало ще кілька днів, а то й два тижні тому. Я нічого не відчувала, не було жодного сигналу від організму”, – згадує Олена.
Жінку терміново доправили до Харківського перинатального центру №4 для екстреного кесаревого розтину. Після операції лікар повідомив про загибель і другої дитини.
“Спочатку він сказав, що під час вилучення плоду здійснив тиск, після чого настала миттєва смерть. Згодом говорив, що дитина вже була мертвою”, – розповідає Олена.
Подружжя звернулося до поліції. За результатами судово-медичної експертизи встановили, що обидві дівчинки були здоровими. Друга дитина загинула через продукти розпаду першого плоду, які потрапили в її організм через спільну плаценту.
Матеріали провадження передали до суду, однак процес, за словами потерпілої, систематично затягується.
“З 4-го вересня 2025 року обвинувальний акт досі не зачитаний. Засідання переносять через неявку обвинувачених і їх адвокатів”, – каже Олена.
Ризики виношування монохоріальної діамніотичної двійні
Монохоріальна діамніотична двійня вважається однією з найризикованіших форм багатоплідної вагітності через спільну плаценту.
Загибель одного плоду може призвести до серйозних ускладнень для іншого.
- Гостра гіпотензія другого плоду.
- Ішемічне ураження мозку.
- Загибель іншої дитини.
Медична практика вважає оптимальним розродження такої двійні приблизно на 35-му тижні, щоб мінімізувати ризики мертвонародження.
Позиція правоохоронців і захисту
У липні 2024 року підозри оголосили трьом медикам, які вели вагітність та відповідали за пологи. Їм інкримінують неналежне виконання професійних обов’язків, що призвело до смерті плодів.
“Медики не зафіксували дані УЗД, не вжили необхідних заходів для моніторингу стану вагітності та не виявили причин затримки росту одного з плодів”, – повідомили в поліції.
Санкція статті передбачає до двох років позбавлення волі. Водночас адвокати підозрюваних наголошують, що справа перебуває на підготовчій стадії.
“Коментарі щодо відповідності дій лікарів медичним стандартам є передчасними”, – заявив адвокат Антон Саскін.
Адвокатка з медичного права Алла Цимановська пояснює, що повідомлення про підозру не означає автоматичного відсторонення лікаря від роботи.
“Відсторонення можливе лише за рішенням суду і не є формою покарання чи визнання вини”, – зазначає вона.
За її словами, затягування процесу через неявку захисників є поширеною тактикою, яка формально не порушує закон, але фактично обмежує право потерпілої на доступ до правосуддя.
Олена Дебела продовжує наполягати на розгляді справи по суті, сподіваючись, що її боротьба допоможе не лише відновити справедливість, а й змінити підхід до відповідальності у медицині.
