Після декількох днів невизначеності Сполучені Штати розблокували військову допомогу для України. Президент США Дональд Трамп, коментуючи це рішення, підкреслив: «Ми змушені надіслати більше оборонної зброї, тому що ситуація на фронті критична, і там гине багато людей». Але чи означає це, що політика Вашингтона змінюється на користь Києва, і чи варто очікувати подальшої стабільної підтримки?
На хід подій впливають не лише настрої усередині Білого дому, а й виборчі реалії та складний діалог з європейськими партнерами. Також додатковий тиск на ситуацію чинить внутрішня боротьба в американській адміністрації і нещодавній конфлікт із Ілоном Маском.
Короткий перепочинок чи розворот політики?
Рішення відновити постачання зброї виглядало очікуваним для експертного середовища. Аналогічна ситуація вже була минулого року, і пауза не супроводжувалася відкритими заявами проти Києва. Схоже, що зупинка постачань була частиною ширшої стратегії, яка торкнулася не тільки України, а й інших країн.
Американські медіа пов’язують різку паузу із самодіяльністю міністра оборони Піта Гегсета, який, імовірно, перебільшив ініціативу й довів ситуацію до напруги, не отримавши чіткого наказу від Трампа. Такий розвиток подій породжує відразу кілька версій — від адміністративної плутанини до навмисної гри Білого дому з політичними важелями.
Незважаючи на це, хвиля критики всередині США й серед західних партнерів змусила президента змінити тактику, особливо враховуючи, що великих пакетів допомоги залишилося небагато — левова частка ресурсів була схвалена ще за адміністрації Джо Байдена.
Перспектива нових масштабних безкоштовних поставок виглядає сумнівною. Найреальнішим варіантом може стати продаж озброєнь, а не безоплатна підтримка.
Чи справді Трамп змінює курс щодо України?
Останнім часом Трамп дозволяє собі різкіші висловлювання щодо Путіна та демонструє більше прихильності до Володимира Зеленського, однак це радше ситуативні прояви, аніж ознака реальної трансформації поглядів.
Далі за одиничні кроки справа не просувається — США то розморожують військову допомогу, то знову призупиняють її, час від часу віддаючи ініціативу Конгресу чи міністрам, щоб потім мати запасний аргумент у відповідь на критику.
Директор Центру міжнародних досліджень Володимир Дубовик пояснює: нинішній політичний клімат не сприяє довгостроковим проукраїнським рішенням. Варіант продажу зброї лишається найбільш вірогідним, бо повністю безкоштовна допомога більше не відповідає стратегічним інтересам Трампа.
Навіть за умови певного охолодження до Путіна, Трамп залишається прибічником угоди з Росією і бачить Україну радше як другорядне питання.
Тиск союзників і внутрішні суперечки
Європейські лідери все активніше впливають на позицію Вашингтона, не дозволяючи США дистанціюватися від вирішення українського питання. Хоча Трамп і сприймає ЄС мало не як конкурента, повна ізоляція від Європи йому невигідна. А жорстка критика з боку Макрона чи Кіра Стармера може мати для Трампа неприємні наслідки.
В адміністрації президента діють кілька фракцій. Наприклад, державний секретар Марко Рубіо поводиться максимально обережно, подаючи Трампу аргументи на користь обмеженої, але все ж підтримки України. До голосу впливових республіканців також дослухаються, хоча останнє слово все одно залишається за президентом.
Колишній член команди Трампа Ілон Маск тепер має більше свободи критикувати адміністрацію, зокрема щодо допомоги Україні. Якщо Маск вирішить серйозно зайнятися політикою, у США може з’явитися нова «третя сила», здатна впливати на частину республіканців і створити додаткову невизначеність у зовнішньополітичному курсі країни.
Внутрішньополітичний фон та перспективи до 2026 року
Перед проміжними виборами 2026 року Трамп стикається з низкою проблем — більшість його обіцянок не принесли відчутних успіхів для виборців, окрім жорсткої політики щодо нелегальної міграції. Популістські ініціативи, такі як виплати під час пандемії чи потенційний «інвестиційний гаманець» для новонароджених, покликані залучити ширші верстви електорату, але цього недостатньо, аби переконати тих, хто вагається.
Динаміка внутрішньої політики, тарифна війна та ризики інфляції роблять позицію Трампа менш стійкою. Пошук нових ідей і відсутність чіткої зовнішньої стратегії щодо України можуть призвести до подальших різких змін у політиці США.
На цьому тлі рішення щодо підтримки Києва залишатимуться ситуативними — залежними від впливу оточення президента, виборчих настроїв, дій союзників та конкурентів на політичній арені.
