Українська школа входить у весну з низкою відкритих питань – від можливого скорочення канікул через блекаути до дискусій про мову спілкування й правила вступу до вишів. У Міністерстві освіти і науки визнають виклики, але наполягають: ключові стандарти мають залишатися незмінними.
Про стан середньої освіти, кадрову ситуацію, Національний мультипредметний тест і мовну політику в школах розповіла заступниця міністра освіти і науки Надія Кузьмичова.
Кадровий баланс і демографічний тиск
Війна суттєво вплинула на вчительський корпус. За даними дослідження Освіторії, у 2024–2025 навчальному році із системи освіти вийшли близько 40 тисяч педагогів – приблизно 12% від загальної кількості. Причини різні: виїзд за кордон, зміна професії, вихід на пенсію.
Водночас ситуація не є однозначною. У системі загалом ставок більше, ніж потрібно, але водночас у школах гостро бракує фахівців з окремих предметів.
Найбільший дефіцит зафіксований у природничих і математичних дисциплінах – фізиці, хімії, біології та математиці. В інших галузях і регіонах, навпаки, кількість педагогів перевищує потреби.
“Я дуже обережно ставлюся до узагальнень: “Школи закриваються, вчителі без роботи”. Ситуації, коли громади закривали школу і не пропонували вчителям переведення, – дуже поодинокі”.
Зміни в мережі шкіл МОН пов’язує передусім із демографією. Зменшення кількості дітей змушує громади переглядати структуру закладів, залишаючи частину з них початковими та переводячи учнів старших класів в опорні школи.
Додатковим інструментом стала дистанційна форма навчання, яка дозволяє педагогам працювати з інших регіонів. Остаточні рішення щодо працевлаштування, наголошують у міністерстві, ухвалюють саме громади.
Українські учні за кордоном
Навіть за межами країни сотні тисяч дітей залишаються в українській освітній системі. Нині близько 330 тисяч учнів з 1 по 11 клас навчаються за кордоном, але продовжують здобувати українську освіту.
- українознавчий компонент із мінімальним навантаженням;
- навчання в українських верифікованих осередках – суботніх і недільних школах;
- дистанційна форма навчання.
У деяких країнах, зокрема в Туреччині, українські родини роками можуть перебувати без обов’язкового зарахування дітей до місцевих шкіл.
Канікули і блекаути: рішення ухвалюють на місцях
Масштабні зимові відключення електроенергії змусили школи коригувати графіки. За постановою уряду, 2025–2026 навчальний рік триває до кінця червня, але це лише гранична межа, а не обов’язок.
Блекаути були нерівномірними. У західних і центральних регіонах канікули подовжували рідше, ніж у Києві чи прифронтових громадах. Тому загальнонаціонального рішення про подовження навчання влітку немає.
“Продовження навчання влітку та заміна весняних канікул будуть не в усіх громадах і не по всій території країни”.
Школи можуть компенсувати втрачений час за рахунок дистанційного або асинхронного навчання, а також переносити весняні канікули, якщо зимові були значно подовжені.
НМТ: стандарти під тиском, але без поступок
Попри складну зиму, перенесення Національного мультипредметного тесту наразі не планують. Система НМТ передбачає основні сесії з кінця травня та додаткові – для форс-мажорів.
У МОН підкреслюють: ситуацію моніторитимуть, але ключова мета тесту залишається незмінною.
“Гра з прохідним балом – дуже небезпечна”.
Зниження прохідних балів, за словами Кузьмичової, може мати відкладений негативний ефект – студенти з недостатньою підготовкою ризикують не впоратися з програмами і залишити університет.
Завдання держави – не знижувати планку, а створювати умови для подолання освітніх втрат.
Російська мова в школах: заборона чи середовище
Гучні мовні скандали в окремих ліцеях стали сигналом про втрату чутливості до виконання мовного законодавства. У МОН наголошують: мовою освітнього процесу і всього шкільного середовища є українська.
“Якщо повністю заборонити говорити російською мовою у школах, ми побачимо зворотний результат”.
Контроль і примус, особливо щодо підлітків, вважають неефективними. Натомість ключовим інструментом має бути приклад самих педагогів і створення україномовного середовища, яке мотивує.
У випадках порушень можливі санкції, але лише після перевірок мовного омбудсмена. Штрафи, водночас, залишаються невеликими.
Підпільні “школи” і межі повноважень
Історія з підпільною школою при УПЦ МП, за словами заступниці міністра, не стосується класичної освіти. Заклад не мав ліцензії і не перебував у правовому полі МОН.
Міністерство не може ані перевіряти, ані закривати подібні утворення. Ці справи перебувають у компетенції Служби безпеки України, оскільки йдеться про антидержавну діяльність.
Зарплати і надбавки: де виникають перекоси
Підвищення посадових окладів учителям на 30% з початку 2026 року вже профінансоване. Усі кошти перераховані громадам на період з січня по серпень.
Звернень щодо невиплат небагато, і вони мають поодинокий характер. Основні труднощі виникають на рівні реалізації рішень у громадах.
Надбавка за престижність, наголошують у МОН, не має зменшуватися автоматично через підвищення окладу. Вона може коливатися в межах від 5% до 30%, але більшість громад зберегли попередній рівень.
Ті випадки, де надбавки знизили, нині опрацьовують спільно з Міністерством фінансів і Мінсоцполітики.
Нові предмети і покоління Альфа
Фінансова грамотність, кібербезпека, сексуальне виховання – ці теми вже присутні в школах у вигляді окремих курсів або інтегрованих компонентів. Заклади освіти можуть самостійно пропонувати вибіркові предмети за згодою батьків.
Освітні програми також адаптують до особливостей покоління Альфа. Паперові підручники доповнюють електронними додатками з відеоматеріалами, але базові цілі освіти залишаються незмінними.
У МОН підкреслюють: форма подачі може змінюватися, але відповідальність, критичне мислення і фундаментальні компетентності мають залишатися ядром шкільної освіти навіть у найскладніші часи.
