Кремль продовжує просувати жорсткі умови щодо війни проти України. За закритими обговореннями, Володимир Путін заявив, що на переговорах зі Сполученими Штатами Москва і далі вимагає передати їй увесь Донбас. Попри те, що російська армія так і не змогла захопити цю територію, позиція не змінилася.
Передноворічне засідання Держради формально було присвячене темі підготовки кадрів. Однак основна увага зосередилась на міжнародних переговорах та сценаріях так званого мирного плану. Сам Путін значну частину виступу відвів саме розмовам про спроби домовленостей зі США та Україною.
За словами російського керівника, під час контактів у Анкориджі обговорювалися контури майбутніх домовленостей. Він описував, як сторони нібито погоджували позиції, а згодом американці відійшли від частини ідей після консультацій з європейськими партнерами.
“Він розповідав про домовленості в Анкориджі, про план американської сторони і про те, які позиції тоді були, можна сказати, на ходу узгоджені. І що від деяких своїх же пропозицій американці відійшли в результаті переговорів з європейцями. І що це – слабкість”.
Путін стверджував, що готовий залишатися в межах тих поступок, які для себе визначив на початку переговорів. Проте базовою вимогою залишається контроль над Донбасом.
“Тобто мова йде про те, що Донбас наш. Було сказано, що питання про приналежність Краматорсько-Костянтинівсько-Слов’янського вузла не обговорюється. Але що в іншому не виключений частковий обмін територіями з російської сторони теж”.
Окремим пунктом Путін порушував питання управління Запорізькою атомною електростанцією. Ішлося не про діалог з Україною, а про можливу участь американської сторони у спільному контролі за об’єктом.
“Американські колеги, наприклад, висловлювали зацікавленість зайнятися майнінгом на Запорізькій АЕС. Поставки електроенергії в Україну теж з ініціативи американської сторони обговорюються. А також, розповідав Путін, його запитували, чи можна українським фахівцям працювати на АЕС, а він відповідав, що вони зараз там і працюють, як раніше, просто паспорти у них тепер російські”.
Таким чином, Кремль намагається поєднати воєнні вимоги з економічними інтересами і питаннями енергетичної безпеки, фактично виводячи Україну з процесу ухвалення рішень щодо власного стратегічного об’єкта.
Попередня зустріч лідерів США і Росії в Анкориджі завершилася без підписаних угод та без оголошення про припинення вогню. Попри заяви про нібито прогрес, спільний ланч делегацій скасували, а оприлюднених домовленостей не з’явилося.
У тому ж готелі згодом знайшли службові документи з деталями підготовки переговорів, що лише підкреслило напружений характер контактів і відсутність спільного бачення.
Наприкінці листопада Путін уже публічно формулював ультимативні умови: бойові дії, за його словами, припиняться лише після виходу українських військ з територій на Донбасі. Тоді ж він заявив, що юридичне визнання Криму, Донецької та Луганської областей територіями Росії має стати ключовим пунктом на переговорах зі США.
Нові сигнали з боку Кремля свідчать, що лінія Москви не пом’якшується. Навпаки, вимоги стають жорсткішими, а коло учасників, з якими вона готова говорити, звужується, залишаючи Україну на периферії процесу.
