Реформа системи встановлення інвалідності вже дала відчутний ефект – кількість кримінальних проваджень щодо зловживань скоротилася у рази. У Міністерстві охорони здоровʼя визнають: ризики залишаються, але механізми контролю стали жорсткішими і технологічнішими.
Про це 18 грудня під час брифінгу заявила заступниця міністра охорони здоровʼя з питань цифрового розвитку Марія Карчевич. За її словами, після ліквідації МСЕК масштаби зловживань під час оцінювання інвалідності вже не порівняти з попередніми роками.
Міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко зі свого боку наголосив: нова система працює максимально відкрито і перебуває під постійним контролем держави.
“У будь-якій системі, напевно, є якась частина недоброчесних стейкхолдерів. Тому наша робота відкрита: ми працюємо з усіма правоохоронними органами, а ІТ-система покроково бачить в онлайн-режимі, хто що завантажує, і дозволяє виявляти аномалії”, – зазначив Ляшко.
За словами міністра, МОЗ неодноразово проводив зустрічі з лікарями, керівниками лікарень, представниками громад і місцевого самоврядування, щоб чітко окреслити правила гри.
“Ми наголошували, що кожен випадок будь-яких маніпуляцій всередині системи буде обов’язково виявлений, і той, хто маніпулює, завжди понесе покарання”, – додав він.
Марія Карчевич підтвердила: моніторинг здійснюється постійно і спільно з правоохоронними органами.
Якщо порівнювати статистику до реформи і після неї, різниця, за словами заступниці міністра, вимірюється не відсотками, а порядками.
“Якщо порівнювати кількість кримінальних справ із тим, що було до реформи, то їх у рази, навіть у десятки разів менше. Але основний виклик залишається – є недоброчесні люди, які хочуть використати статус інвалідності для відстрочки від мобілізації. Цей ризик існуватиме доти, доки в Україні триває воєнний стан”, – сказала Карчевич.
Щоб зменшити можливості для зловживань, у МОЗ планують посилювати ризико-орієнтований підхід. Один із ключових інструментів – використання технологій штучного інтелекту, які зможуть автоматично виявляти аномальні або підозрілі рішення.
Паралельно вже запроваджені чіткі критерії відповідальності для лікарів, які працюють в експертних командах.
- лікарів можуть виключати з експертних команд у разі значної кількості скасованих некоректних рішень;
- розгляд справ здійснюється у деперсоналізованому форматі;
- склад експертної команди не відомий пацієнту до дня оцінювання;
- лікарі, у свою чергу, не знають імені пацієнта.
Такий підхід, пояснюють у міністерстві, має суттєво обмежити можливості для неформальних домовленостей.
Усі дані щодо оцінювання функціонування особи фіксуються в захищеній електронній системі і відстежуються в режимі реального часу. Документи зберігаються централізовано, а сам процес оцінювання може записуватися на аудіо та відео.
Людина має право бути присутньою разом з уповноваженим представником і, у разі незгоди, оскаржити рішення.
Процедуру оскарження в межах реформи також переглянули. Для цього створено Центр оцінювання функціонування особи, до роботи якого залучено понад 200 лікарів із різних державних закладів. Станом на зараз до Центру вже передали більш як 30 тисяч справ.
Окрім цього, у МОЗ розробили окрему ІТ-систему для оцінювання та сервіс верифікації рішень експертних команд. Його завдання – допомогти інституціям оперативно виявляти і блокувати підроблені висновки.
У міністерстві визнають: повністю усунути ризики неможливо, але нинішня модель робить корупцію значно дорожчою і небезпечнішою для тих, хто намагається її використовувати.
