Музей Харківської школи фотографії представив переклад “Щоденника фотографа” Юрія Рупіна – автобіографічного тексту, що описує становлення харківського фотосередовища та його творчі виклики. Видання тепер доступне українською та англійською мовами.
У Музеї повідомили, що робота над перекладом стала можливою завдяки співпраці з родиною автора та командою фахівців, які взялися за текст і його оформлення. Сам Рупін опублікував оповідання на початку 2000-х років, зафіксувавши у ньому атмосферу й суперечності життя радянських фотографів.
Книга розповідає про перше десятиліття існування Харківської школи фотографії, про її творчі експерименти та внутрішні пошуки. У Музеї підкреслюють, що це не просто хроніка подій, а жива розповідь про людей, які формували нову естетику, попри обмеження та ідеологічний тиск.
“Це жива оповідь про виклики, що стояли перед фотографами пізньорадянської епохи, творчі амбіції та життєві ситуації, де камера неодмінно опинялася поруч”, – зазначили в Музеї Харківської школи фотографії.
У підготовці видання брали участь перекладачки Ярина Цимбал, Лариса Бабій і Вольга Міхнович, авторки есеїв Тетяна Павлова та Надія Бернар-Ковальчук, коректорки Олена Подорожня і Тамсін Мілевич. Над дизайном працювали Уляна Биченкова й Андрій Рачинський. Партнером проєкту виступило Клайпедське відділення Спілки фотохудожників Литви, яке представляв Даріус Вайчекаускас. Зображення надали Борис та Віта Михайлови.
Юрій Рупін – фотокореспондент і один з учасників харківської групи “Врємя”. Він навчався у Слав’янському технічному училищі, а згодом у Харківському політехнічному інституті. На початку 1970-х років став учасником обласного фотоклубу, де познайомився з митцями, які згодом формували ядро “Врємя”.
Саме у “Щоденнику фотографа” Рупін згадує про подію, що стала знаковою для харківської фотографії: його фотомонтаж “Ніч” (1974-1975) став причиною офіційного закриття фотоклубу у 1976 році. Художник тяжів до експериментальної фотографії та часто звертався до жанру “ню”, попри те що зображення оголеного тіла в СРСР офіційно не дозволяли.
Рупін помер 22 жовтня 2008 року у Вільнюсі, залишивши після себе значний архів і особисте свідчення про те, як народжувалося одне з найвпливовіших фотографічних середовищ Східної Європи.
