Незадоволення роботою демократичних механізмів, зафіксоване у масштабному опитуванні Ipsos, охопило майже половину респондентів у дев’яти державах Заходу, що випливає з даних, оприлюднених Politico.
До вибірки, сформованої в період з 12 по 29 вересня, потрапили понад 9 800 громадян із Великої Британії, Франції, США, Іспанії, Італії, Швеції, Хорватії, Нідерландів та Польщі. Зібрана інформація показала, що в середньому 45% опитаних у цих країнах висловлюють розчарування тим, як діє демократія у їхніх державах, і ця оцінка стала спільним висновком дослідження.
Занепокоєння станом демократичних інститутів, як пояснив старший директор політичного відділу Ipsos у Великій Британії Гідеон Скіннер, є широким і торкається ключових аспектів державного управління.
“Люди відчувають, що їхні національні уряди не представляють їхніх інтересів. Особливе занепокоєння викликають вплив фейкових новин, дезінформація, відсутність відповідальності політиків та екстремізм. У більшості країн існує прагнення до радикальних змін”, – прокоментував він результати для Politico.
Найгострішу критику, як з’ясували автори опитування, висловлюють виборці з крайніх лівих та правих політичних течій, і саме вони частіше за інших заявляють про провали демократичної системи. Такий підхід, поряд із загальною недовірою до інституцій, формує в цих груп найсуворіше ставлення до демократії.
Франція з показником у 86% та Іспанія з 80% стали країнами, де тривога щодо розвитку демократії у найближчі п’ять років відчутна найбільше. Респонденти пов’язують ризики зі зростанням дезінформації, корупцією, обмеженою підзвітністю представників влади та посиленням екстремістських підходів. У США, за оцінками 61% опитаних, стан демократії від 2020 року погіршився.
Водночас Швеція виявилася єдиною державою серед досліджуваних, де більшість учасників опитування задоволена тим, як працює демократична модель. Протилежна ситуація спостерігається у Хорватії та Великій Британії: лише 23% громадян у кожній з цих країн вважають, що уряд належним чином представляє їхні інтереси. Додатково у Хорватії 51% учасників переконані, що демократія має сенс лише тоді, коли забезпечує достатню якість життя.
Тенденції, сформовані подіями останнього року, також вплинули на настрої виборців. Зокрема, у Франції та Нідерландах рівень задоволеності помітно знизився після урядових криз і розпаду коаліцій. Тим часом у Польщі, де цього року пройшли президентські вибори з рекордною явкою, більшість респондентів наголосила, що демократичні процеси за останні п’ять років покращилися.
Попри загальний скепсис, респонденти здебільшого залишаються прихильними до демократичних принципів. Їхні пропозиції щодо захисту демократії зосереджені на посиленні антикорупційного законодавства, гарантіях незалежності судової системи, підвищенні якості освіти та регулюванні соціальних мереж, що, на їхню думку, допоможе обмежити поширення фейкових новин і мови ворожнечі.
