Українська жестова мова має стати повноцінною частиною державної мовної політики. Саме це Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська називає одним з ключових завдань своєї роботи на наступний рік.
Йдеться не лише про юридичне визнання. Омбудсменка наполягає: жестова мова потребує стандартів, державної підтримки та видимості у публічному просторі, зокрема на телебаченні.
“Сама українська як жестова мова переживає свій етап становлення. Як можемо цьому сприяти? Тільки через вербалізацію, проговорення, загострення цієї теми. Засоби масової інформації мають зважати на особливу потребу цих людей. І жестовий переклад повинен бути присутній принаймні на телебаченні. Мені здається, це надважливо”
Сьогодні люди, які спілкуються жестами, фактично опиняються поза системною увагою держави. Офіційні стандарти української жестової мови досі не затверджені, а навчання в багатьох закладах все ще базується на радянських підходах.
За словами Івановської, до парламенту вже подали законопроєкт, який має врегулювати статус української жестової мови. Далі постане питання практичної реалізації: розробки та затвердження стандартів Національною комісією.
Омбудсменка акцентує, що від цього залежить доступність освіти, інформації та сервісів для дітей і дорослих з порушеннями слуху.
“Виростають покоління дітей, яким необхідна така інклюзивність. На жаль, вони зростають у такій мовній радянській клаузулі, якщо це можна так назвати. Їх досі навчають не українським жестовим відповідникам, а радянським. Це ненормальна ситуація”
У планах Уповноваженої – домогтися системних змін: від появи стандартів до розширення жестового перекладу на телебаченні та в державних сервісах. Вона переконана, що це не лише про мову, а про рівні можливості для громадян, які роками залишалися невидимими.
